На минулому тижні НБУ вирішив втричі скоротити перелік корпоративних облігацій, під забезпечення яких банки можуть отримувати кредити рефінансування. У той же час в новий перелік був доданий тільки один новий емітент. Про це йдеться в листі (N14-001/2394-10427 від 04.10.06 р.), розісланому керівникам фінустанов. Нагадаємо: перший "білий список" муніципальних і корпоративних облігацій Нацбанк склав в середині липня поточного року (див. БІЗНЕС N30 від 24.07.06 р, с. 33, 34). Тоді до переліку надійних, за версією Нацбанку, паперів потрапили облігації 19 підприємств і п'яти міст. Нацбанк висловив готовність рефінансувати банки, приймаючи в якості забезпечення в цілому 28 паперів.
Тепер же регулятор переглянув свою позицію і, мабуть, вважав передчасними висновки про надійність і ліквідність більшості облігацій. Таким чином, зі списку "обраних" були виключені облігації 12 підприємств (див. "Облігації, під забезпечення ..." на с. 41). При цьому чиновники НБУ, швидше за все, прислухалися до думки експертів і внесли в "білий список" папери концерну "Галнафтогаз", які в попередній публікації Бізнесу учасники ринку охарактеризували як необгрунтовано забуті регулятором. Незважаючи на те, що Нацбанк визначив вже другий "білий список" облігацій, прозорості та логіки в його діях не додалося. Залишається незрозумілим, чим керувався НБУ, виключаючи з переліку паперу таких підприємств, як "АВК", "Фоззі-Фуд", "Квіза-Трейд", "МКС", "Велика Кишеня-Фінанси" або ЗАЗ. У той же час в коло "обраних" не потрапили такі ліквідні папери, як облігації компаній "Фокстрот", "ХХІ століття" або "ІСД".
Втім, на думку торговців, подекуди регулятор виявив здоровий глузд і видалив зі списку кілька майже не відомих учасникам фондового ринку компаній. Нацбанк не поставив під сумнів тільки надійність муніципальних облігацій і не став викидати міськради з сформованого раніше списку. Більше того, перелік доповнився облігаціями Одеської міськради серії С.
Раніше НБУ відзначав, що при складанні та перегляді списку облігацій, придатних для отримання рефінансування, буде керуватися обсягами торгів паперами на ПФТС. "Ми беремо дані ПФТС, дивимося, який оборот у цих облігацій. І, в залежності від питомої ваги проданих і куплених паперів, визначаємо рекомендований порядок", - пояснив Анатолій Шаповалов, перший заступник голови правління Нацбанку.
Проте статистика показує, що облігації аж ніяк не всіх підприємств, що залишилися в "білому списку", є лідерами за обсягом торгів. Зокрема, за даними аналітиків Альфа-Банку, за останній тиждень вересня найбільший обсяг торгів на вторинному ринку проходив по облігаціях компаній "Українська патока", "ІНВЕСТЕНЕРГО", "Новітні крохмальні технології" і "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія". Як бачимо, папери жодної із зазначених компаній не потрапили в список облігацій, під забезпечення яких можна буде отримати рефінансування НБУ в ІV кварталі 2006 р. Не впевнені в прозорості прийняття рішень Нацбанком і торговці цінними паперами. "Мене дивує, що в (новий. - Ред.) список, наприклад, не потрапив ЗАЗ. Можливо, в цьому переліку зацікавлений той, у кого великий портфель даних емітентів", - зазначив Максим Корсак, директор компанії "Капітал Траст Сек'юрітіз" .
Частковим поясненням рішення Нацбанку є те, що в ІV кварталі поточного року будуть погашені випуски облігацій Одеського заводу шампанських вин, компанії "Синдикат" і ЗАЗу, що могло послужити причиною виведення паперів зі списку.
Торговці цінними паперами по-різному пояснюють дії Нацбанку. "Думаю, що НБУ орієнтується на Ощадбанк і Укрексімбанк. Нацбанку більше немає на кого орієнтуватися. В Укрексімбанку був дефіцит гривні, і він розпродавав папери зі свого портфеля на 60 млн грн. щотижня ... Можливо, так список Нацбанку і був сформований", - сказав пан Корсак. У той же час деякі експерти вважають, що Нацбанк некоректно відбирає облігації. "По-хорошому, Нацбанку є сенс створити свою аналітичну службу, яка буде оцінювати якість емітентів. Просто орієнтуватися на обсяг торгів у ПФТС немає сенсу, оскільки він не відображає реальної якості емітента, ліквідності паперів", - пояснив Ростислав Венгерук, начальник відділу ЦБ Зовнішторгбанку (Україна). Погоджуються з ним і інші банкіри. "Не можна визначити ліквідність паперів по торгах в ПФТС. Папери, можливо, і ліквідні, але це може бути і закритий випуск, - повідомив Олександр Камаралі, начальник управління ЦБ ПУМБ. - Наприклад, п'ять власників купили папери, вони ліквідні, і власники не хочуть їх продавати. Відповідно, торгів на ПФТС не буде. Потрібно обов'язково дивитися ще і на фінансовий стан емітента."
Більш того, фондовики побоюються, що подібний спрощений підхід Нацбанку до формування списку облігацій, що дозволяють отримувати рефінансування, призведе до маніпуляцій на вторинному ринку облігацій. Зокрема, компанії і банки зможуть штучно роздмухувати обсяги торгів "потрібними" облігаціями, впливаючи, таким чином, на рішення Нацбанку. "Обсяги, які показує ПФТС, - це досить штучні дані, вони не відображають дійсність. Якщо торговець зацікавлений, то він може розкрутити той чи інший папір", - сказав Юрій Алексєєнко, аналітик "Міленіум Капітал". Так чи інакше, але надії, покладені учасниками вторинного ринку облігацій на нововведення НБУ, поки не виправдовуються. Якщо раніше торговці розглядали список підтверджених Нацбанком облігацій як якийсь рейтинг, що дозволяє створити на ринку облігацій подобу "блакитних фішок", то тепер ставлення починає змінюватися. Керівники компаній відзначають, що ніхто не буде гнатися за паперами, які мають вагу протягом всього одного кварталу.