— Пане Віталію, як ви пережили економічну «зиму», і на коли очікуєте «потепління» економіки?
— Якщо на те пішло, то особливого секрету нема – готуй сани влітку. Свій бізнес треба вести так, що коли почнуться морози, ти не виявився на вулиці в шортах і босоніжках. Можливо нам допоміг і досвід попередньої кризи 1998 року. Але тодішній обвал пережило чимало компаній. Досвід мали, книжки і журнали про це багато писали, але скористатись цим досвідом чомусь змогли не всі. Якщо коротко, то це виглядало приблизно так: починаючи з 2001 року ми взяли чітку стратегію на впровадження у своїх підприємствах кращих бізнес-моделей, на впровадження кращих світових бізнес-практик, на впровадження найкращих світових стандартів корпоративного управління.
Як це виглядало на практиці. На прикладі «Концерну Галнафтогаз». Спочатку ми прозоро вибудували структуру бізнесу, консолідували все майно, вибудували чітку стратегію розвитку мережі «ОККО» на наступних 10 років, чітко спозиціонували її як АЗК. І все це ми робили прозоро і відкрито. У 2003 році разом з МФК ми почали проект «Покращення практик корпоративного управління в «Концерні Галнафтогаз», результатом якого стало розроблення і впровадження Кодексу корпоративного управління. Від 2004 року ми проводимо міжнародні аудити своєї фінансово-господарської діяльності (E&Y).
Про нас почали говорити як найбільш прозору і відкриту компанію українського ринку. Це була дуже суттєва точка диференціації. В результаті, коли ми зверталися до фінансових установ за кредитними ресурсами, рішення вони приймали недовго, бо про нас все було і на наших сайтах, і в пресі. Більше того, часто такі пропозиції нам надходили і без наших запитів.
Цей досвід і усі найкращі напрацювання у Галнафтогазі ми одразу почали застосовувати і щодо інших компаній групи: впорядковували структуру, бізнес-процеси, корпоративне управління і т.д. Усе це в сукупності зробило наші бізнеси керованими та маневреними. Окрім того, навіть в найбільш безтурботні часи, в 2005-2007 роках, ми завжди мали пропрацьований сценарій на випадок «часу ікс».
Я вважаю, що якраз усі ці зусилля сумарно дали те, що наші компанії успішно переживають період рецесії і продовжують розвиток, нехай не такий стрімкий, але впевнений.
— Добре, а щодо Ваших прогнозів на економічне потепління в Україні?
— Сьогодні в банках є надлишок ліквідності і їм необхідно буде ці надлишки інвестувати в дохідні активи. Далі, за даними аналітиків минулого року в Україну через різні платіжні системи було введено на 16% валюти більше, аніж у 2008 році, загалом близько 3 млрд дол. США. А взагалі, знову ж таки за оцінками, в Україні зараз сконцентровано близько 6% світового об’єму доларової маси. Це значний потенціал. Його тільки потрібно ефективно задіювати в економіку. Якщо повертатися до банківської системи, то сьогодні банки дають надто невигідні пропозиції з кредитування. Але за нашими оцінками через 3-4 місяці кредитні ставки повинні впасти. Позитивним трендам також сприятимуть транші від МВФ. Окрім того, через рік-півтора ми очікуємо відродження іпотеки в Україні. А це дасть новий поштовх для маштабного відновлення житлового будівництва.
— Ви говорили про досягнення компаній холдингу. Розкажіть коротко про ці результати.
— Флагманом нашого холдингу є «Концерн Галнафтогаз». Попри негативний вплив кризи та загальний спад економіки у 2009 році, «Концерн Галнафтогаз» втримав фізичні продажі через роздрібну мережу АЗК компанії (падіння продажів становило лише 5,5% у порівнянні з 2008 роком) та водночас продемонстрував високий рівень прибутковості. В досить нелегкий період кризи на ринку кредитів, нам вдалось залучити значне фінансування - 50 млн дол. від нашого давнього партнера ЄБРР у вигляді інвестицій у капітал. Як і планувалось, перший транш у розмірі 20 млн дол. вже надійшов на рахунки концерну. 50 мільйонів інвестицій буде спрямовано на подальший розвиток мережі АЗК, перш за все у ті регіони та міста, де компанія прагне зміцнити свої позиції, а саме у містах-мільйонниках. При цьому я наголошую, що компанія виконує усі свої зобов’язання перед кредиторами та дотримується усіх відповідних фінансових показників, узгоджених в кредитних договорах.
У 2009 році Галнафтогаз закріпив свої ринкові позиції, зараз компанія посідає 3 місце за кількістюі АЗК (309) та 3 місцеза часткою ринку щодо обсягів продажів пального (10,1%). Окрім того, у кризовий рік ми стартували з програмою лояльності для постійних клієнтів FISHKA.
Далі, «Концерн Хлібпром». В умовах скорочення споживчого попиту «Хлібпром» наростив виручку від реалізації хлібобулочної продукції на 3%, хоча фізичні обсяги виробництва скоротились на 7%. Очікується, що вже в 2010 році попит перестане скорочуватись.
При цьому валовий прибуток компанії зріс на 18% порівняно з минулим роком, а валова маржа зросла з 23% до 27%.
EBITDA компанії за 2009 рік склала 65,5 млн грн., що на 22% більше, ніж минулого року.
В час, коли практично вся галузь скорочує капітальні інвестиції, компанія успішно запустила надсучасний завод з виробництва заморожених хлібних напівфабрикатів, і планує завантажити його на 100% вже до кінця року. Очікується, що ринок ЗНФ буде розвиватись дуже стрімко, і може подвоїтись вже в наступний рік-два. Сумарні інвестиції в проект склали близько 80 млн грн. Компанія планує продовжувати інвестувати в цей сегмент і надалі.
Буквально минулого тижня на «Львівському хлібзаводі №1» «Концерну Хлібпром» запущено 2 нові лінії виробництва здобних і булочних виробів. На черзі встановлення ще однієї лінії з виготовлення заварних сортів хліба.
Мабуть, найважче було «Страховій компанії «Універсальна». Але це компанія, яка й надалі входить до першої десятки страхових компаній України. «Універсальна» представлена й успішно працює у 24 областях України та Автономній Республіці Крим. Регіональна мережа налічує понад 200 точок продажу по всій Україні. У 2006—2008 роках компанія провела 3 приватних розміщення акцій і зосередила 49% капіталу у руках портфельних інвесторів. До речі, «Універсальна» - це перша страхова компанія України, акції якої почали котуватися на ПФТС. Коротко про результати «Універсальної»:
* Реальне падіння збору премій склало 11%, що значно краще, ніж в середньому по ринку – 25%
* Майже в 3 рази покращилися фінансові результати у порівнянні з 2008 роком.
* Оптимізувавши витрати, ми досягнули більшої операційної ефективності, і добилися зменшення збитковості продуктів.
Є у нас в холдингу і будівельний напрям. Взагалі, це бізнес, який розвивався разом з нашим флагманом – «Галнафтогазом». Фактично щороку ми будували від 30 до 60 АЗК «ОККО» по всій Україні. Це виликий обсяг робіт. Маючи позитивний досвід в промисловому будівництві, ми пішли і в житлове будівництво. Ми вже збудували і здали в експлуатацію будинки у Львові (на Сихові), в Мукачевому, Ужгороді, Івано-Франківську. У 2007 році розпочали будівництво цілого житлового масиву на вул. Пасічній у Львові. Криза дещо скоригувала темпи і графіки робіт, але будівництво триває, поверхи ростуть. Відновлюються продажі квартир. Ринок житлового будівництва в Україні дуже перспективний.
До речі, якщо вже говорити про «можливості від кризи», то хочу сказати наступне. Усі ми добре знаємо, що до кризи ми особливо не задумувалися над такими речами як ощадність, енергозбереження. Усі розвивалися семимильними кроками, і було не до таких «дрібниць». Криза змусила задуматися. Десь на початку 2008 року – до речі, ще до кризи – ми почали впроваджувати програму «Зелений офіс»: пропагуємо розумне енергоспоживання, водоспоживання. На своїх АЗК «ОККО» у Львові та Києві ми впровадили роздільний збір сміття: там стоять контейнери, де окремо збираються папір, поліетилен, скло. Правда, сам ринок вторпереробки ще не готовий нас підтримати по всій Україні, але ми це робимо і навіть самі підганяємо вторпереробку. До речі, усю цю екологічну ідеологію наші співробітники поширюють і на свої квартири, на свої будинки.
Наступний проект – безбар’єрність. Як Ви знаєте, з 2008 року в Україні в ДБН діють норми доступності, або безбар'єрності, згідно з якими усі об'єкти соціально-культурного призначення мають бути доступними для людей з особливими потребами, для людей в інвалідних візках. Усі наші АЗК «ОККО» проектуються і будуються відповідно до цих норм. Ми обладнуємо туалети на своїх трасових і деяких міських АЗК спеціальними поручнями, обладнуємо пандуси або пониження тротуарів, обладнуємо стоянки для інвалідів. З одного боку так, ми виконуємо норму закону (до речі, більшість установ в Україні цієї норми так і не дотримується). Але Закон не зобов'язує нас, скажімо, купувати машину для соціального таксі у Львові чи спеціалізований підйомник для Харківського Оперного театру для того, щоб люди на інвалідних візках могли піднятися на другий поверх, у глядацький зал.
— Ваші очікування від Весняного Ділового Форуму?
— Насамперед я очікую, що Форум буде живий і цікавий для бізнесу. Якщо він таким буде, то він буде успішним. В нашому регіоні є достатній потенціал, і йому просто необхідна така площадка.
Річ в тому, що за останні 10 років найкращі представники українського бізнесу накопичили дуже багато позитивного досвіду: щодо правильного ведення бізнесу, щодо правильних бізнес-стосунків. Тобто, назбиралася певна критична маса позитиву, яка за певних обставин може привести до дуже значних якісних змін у суспільних відносинах. Бо ми все ще є перехідним суспільством, суспільством у процесі трансформації.
І ще одне. Зараз Галичина, загалом західна Україна, перебуває в пригніченому стані. З одного боку це є результат після передвиборного «підігрівання емоцій». З іншого – це є наслідок відсутності збалансованої позиції еліт і консенсусу середовищ. У нас, в Галичині, свого часу, коли після розпаду СРСР впали основні великі виробництва, втратила свою вагу бізнес-еліта. Вона просто «зникла як клас». І майже одиноким репрезентантом Галичини стали політики. Я зараз не буду тут давати їм оцінку. Але ці політики, за невеличкими винятками, не були підтримані ресурсами і системними структурами, вони не мали аналітичних інституцій та опінієтворчих структур. Вони просто не мали засобів на це. В результаті вони були приречені на другорядні ролі. Натомість на сході України було по-інакшому: там завжди першу скрипку грав бізнес. Тому ми бачимо у них таку потужну силу і системність, підкріплену структурно.
Але, є підстави для оптимізму. За ті двадцять років в Україні, і зокрема в Галичині, народився середній клас, сформувалося суспільство дрібних власників. А це середовище є потенційним для виникнення нових, на порядок серйозніших проектів, в тому числі і бізнесових. Але однозначно нам треба змістити наголос з питань, так би мовити, політико-ідеологічних (які, по суті, є рудиментами старої радянської системи) на питання політико-економічні. Тоді під усіми нашими суспільно-політичними надбудовами буде надійний економічний базис. Бо коли мова йде про особистий добробут, про особисте збагачення – це просто бізнес, приватна справа, або по-латинськи – res privata. Але коли ми починаємо говорити про суспільні та економічні процеси, про роль економіки в трансформації соціуму – це вже, в певному сенсі політична економія, і тоді це вже загальна справа, по-латинськи res publica. Або ж Республіка.
Отже, якщо повернутися до Вашого запитання, то свої очікування від Ділового форуму я сформулюю так: форум мав би стати площадкою для формування нової політико-економічної еліти Галичини, яка чітко усвідомлюватиме, що свого окремого маленького економічного щастя вже недостатньо для подальшого розвитку. Сьогодні на часі похідні від цього соціотворчі процеси на суто прагматичній основі, які впливатимуть як на конкретну особистість, так і на суспільство, зокрема, на дрібних та більших власників.