Олег Дорожовець, головний редактор журналу «Газ і нафта»
Передумови до виникнення бензинової кризи заклав новий уряд. Відразу ж було зрозуміло, до чого може призвести політика жорсткого фіксування цін на нафтопродукти. Нафтопереробні заводи почали переробляти мінімум нафти, через це на ринку рано чи пізно мав утворитися дефіцит. Що й сталося, коли споживачі вимили запаси найбільш ходового
Мирон Бандрівський, заступник директора Львівського обласного навчально-курсового комбінату
Винен попередній уряд, політика якого була такою, що тепер росіяни можуть диктувати нам ціни на нафтопродукти. Цієї спадщини дуже непросто позбутися, так само, як знайти альтернативу російській нафті й газу. Розвинуті країни ніколи не зациклюються лише на одному постачальнику сировини для пального. Крім цього, впливає на зростання ціни й загальносвітове зростання споживання нафти, де першу скрипку відіграє Китай. Ця країна з мільярдним населенням щороку споживає на 10% нафтопродуктів більше, ніж у попередньому.
Ігор Лібович, директор автотранспортного
Державна політика нинішнього уряду. Сидіти на одній нафтогазовій трубі дуже небезпечно — рано чи пізно комусь захочеться перекрити цю трубу, щоб шантажувати уряд. Що й відбувається зараз. Чому російським «ТНК» та «Лукойлу» дозволили свого часу збити ціни і з’їсти всіх невеличких продавців бензину? А тепер цим двом компаніям належить майже весь бензиновий ринок України і, зрозуміло, вони тепер самі висувають умови гри.
Олесь Пограничний, прес-секретар ВАТ «Концерн Галнафтогаз»
Не думаю, що треба когось у чомусь звинувачувати. Сталося те, про що всі говорили і що передбачали аналітики. Старі запаси нафтопродуктів скінчилися — тепер усі змушені повертатися до реалій ринку. Однак за цей час в Україні встигли провести посівну кампанію, що й мав на меті уряд, штучно обмежуючи ціни на пальне.