КСВ. Президент "Галнафтогазу": Одного разу "здрейфив", і твоє місце займе хтось більш відповідальний
25.04.2012

КСВ. Президент "Галнафтогазу": Одного разу "здрейфив", і твоє місце займе хтось більш відповідальний

Віталій Антонов, президент "Концерну Галнафтогаз", вважає, що екологічні проекти в майбутньому цілком можуть стати одним з бізнес-пріоритетів, а до лідерства відноситься, виходячи з альпіністського минулого - як до відповідальності за вибір маршруту.

Сьогодні в проекті "Відповідальне лідерство" - Віталій Антонов, президент і глава наглядової ради "Концерну Галнафтогаз".

Віталій, чим, по-вашому, відрізняється відповідальний лідер від просто лідера?

Виходячи зі свого альпіністського минулого, можу сказати, що лідер - це завжди не тільки і не стільки приємність і почесність йти першим, але і постійна відповідальність. Відповідальність за тих, хто тобі повірив, пішов за тобою. Відповідальність вибору маршруту, тягар постійної уваги до подій на маршруті.

А іноді це і нелегка функція арбітра. Бути лідером - це бути в постійному тонусі. Якщо одного разу ти відступиш або "здрейфиш", твоє місце займе хтось більш відповідний, більш відповідальний.

Лідерство - це категорія, яка апріорі передбачає таку якість, як відповідальність. В іншому випадку, якщо немає відповідальності, це вже не лідер, а хтось, хто більше нагадує тирана або фюрера. Людина стає лідером завдяки таким своїм якостям, які переконують оточуючих повірити йому і добровільно делегувати йому функції організуючого начала.

Якщо все сказане перенести на бізнес, то сьогодні в бізнесі бути кращим - це означає не тільки робити якісно свою роботу, але і розділяти з суспільством його проблеми і цінності. У відкритому суспільстві, на вільному ринку лідер - це завжди відповідальність.

Як вважаєте, в чому глава компанії повинен особисто брати участь - маю на увазі неринкові активності корпорації? У чому особисто берете участь ви?

Якщо соціальна відповідальність є однією зі складових стратегії компанії, то керівництво обов'язково має бути замішане в цьому, як і в усі інші стратегічні бізнес-процеси. Наприклад, у нас, в "Концерні Галнафтогаз", питання про приєднання до Глобального договору ООН обговорювалося на рівні наглядової ради. Я також був серед підписантів декларації Go green.

Але, здавалося б, дуже локальна акція ...

А це якраз приклад того, як можна малими кроками прийти до значних змін. Так, все почалося з підписання чотири роки тому декларації та впровадження принципів "зеленого офісу" в головному офісі компанії у Львові. А зараз цей невеликий спочатку проект перетворився на цілий корпоративний рух. Він уже відбився, крім офісів, на інженерних планах наших заправних станцій та нафтобаз, стимулював будівництво нових бізнес-процесів. Сьогодні ми вже дійшли до побудови "зелених" комунікацій з нашими клієнтами.

Коли ми прийняли рішення створити логістичну компанію для ефективного забезпечення товарами нашої мережі ОККО, то поставили перед цією компанією завдання централізованого роздільного збору відходів - макулатури, поліетилену.

А зараз питання роздільного збору відходів вийшов у нас на новий рівень: якщо раніше на кожній заправці ми ставили контейнери для роздільного збору (для паперу окремо, для політілена окремо), то сьогодні ми централізовано збираємо вторсировину зі своїх АЗК. До речі, тут ми чітко бачимо, як відстає вітчизняна переробка вторсировини.

Знову ж, коли профільні міністерства виношували ідею про введення загороджувальних мит на імпорт в Україну більш якісних і, відповідно, більш екологічних нафтопродуктів стандарту ЄВРО-5 і ЄВРО-4, я особисто брав участь у зустрічах, переконував, чому цього робити не варто і де від цього суспільство отримає шкоду.

На рівні керівництва приймалося також і рішення про запуск програми "безбар'єрність" (суть проекту - зробити всі заправки "ОККО" доступними для людей з особливими потребами. - delo.ua). Ідея "безбар'єрності" узгоджується з місією нашої компанії - максимально задовольняти потреби наших клієнтів. А серед наших клієнтів є і люди з особливими потребами - інваліди-колясочники, батьки з немовлятами.

Я вважаю, якщо керівництво не буде психологічно залучено в таку діяльність, проекти будуть гальмуватися.

Звичайно, дуже багато залежить від якості менеджерів, відповідальних за соціальні та екологічні проекти. Якщо вони будуть горіти цим, проекти будуть розвиватися, якщо у них не буде "драйву", відповідно, і проекти незабаром помруть.

Як ви вибираєте пріоритети? Якими проектами і напрямками в соціальній і екологічній сферах необхідно займатися компанії зараз? Що найактуальніше?

Все це відбувається на рівні стратегічного планування розвитку мережі "ОККО" в цілому. Наприклад, що стосується безбар'єрності, то в цьому році у нас пріоритет - схід і південь України.

Цей проект ми починали з того, що покрили безбар'єрними АЗК траси Київ - Львів, Київ - Одеса, Львів - Чоп, Львів - Польща, Львів - Чернівці, Львів - Трускавець, Львів - Кам'янець-Подільський - Хотин.

Тепер, з просуванням на сході, ми будемо відкривати безбар'єрні АЗК "ОККО" і там. Що стосується екологічних проектів, в цьому році ми плануємо побудувати АЗК "ОККО" на сонячних батареях.

Чи повинні бути соціальні проекти обов'язково вигідні компанії? І якщо так, то в чому вигода?

Вигода для компанії від соціальних проектів є. Соціальні ініціативи дозволяють бути більш відкритими до проблем суспільства.

І те, що сьогодні є соціальним проектом, завтра може стати складовою бізнесу. Наприклад, сьогодні енергозберігаючі технології, пошук альтернативних джерел енергії, способи економного енергоспоживання все ще є соціальними екологічним проектами. Але завтра це будуть вже досить економічні категорії.

Сьогодні, як я вже говорив, у нас є такий екологічний проект - експериментальна АЗК "ОККО" на сонячних батареях. Але завтра, можливо, це стане одним з наших пріоритетів у розвитку.

Сьогодні безбар'єрності АЗК "ОККО" - додаткове навантаження на наш бюджет, а завтра це буде додатковим аргументом для наших клієнтів. І люди з особливими потребами будуть нашими клієнтами, а в бізнесі не можна нехтувати ніякою категорією клієнтів. У відкритому, системному бізнесі всі ці речі дуже взаємопов'язані.

Чи може компанія, яка веде себе відповідально, на щось вплинути в Україні? На що?

Сьогодні ми бачимо готовність і бажання бізнесу братися за вирішення комплексних соціальних проектів. Ще один позитивний момент: сьогодні компанії з різних секторів ринку все частіше обмінюються досвідом в сфері соціальної відповідальності. Це слід розцінювати як усвідомлення своєї соціальної ролі в суспільстві і готовність до серйознішої співпраці.

Хороший приклад також є "заразливим". І відповідальна поведінка потребує промоції. Чим більше буде позитивних прикладів відповідальної поведінки, тим більше воно буде мультиплікуватися на суспільство. Реалізуючи соціальні проекти у себе, ми спонукаємо і інших робити те ж саме. В результаті накопичується критична маса, яка обов'язково призведе до поліпшення нашого суспільства. Зміни на краще відбуваються вже зараз. Адже ми теж частина суспільства. Активна його частина.

Чи цінується така відповідальна поведінка бізнесу стейкхолдерами - клієнтами, співробітниками, владою?

Що стосується стейкхолдерів, насправді наші співгромадяни набагато кращі, ніж це може здатися, коли дивишся телевізор або читаєш пресу. Людям властиво асоціювати себе з позитивним, які творять, а не з негативними і руйнівними.

Клієнт мережі "ОККО" - це громадянин освічений, який цінує знання і якість, здатний аналізувати. Такій людині не чужі проблеми екології, проблеми культури, освіти або проблеми, наприклад, інвалідів.

Ми є співзасновниками Львівської бізнес-школи УКУ. Місія цієї бізнес-школи - розвивати етичну складову в бізнесі. Так ось, підтримуючи їх проект "Бізнес-кредо", де перед представниками бізнесу, молодими менеджерам виступають моральні авторитети нашого суспільства такі, як Любомир Гузар, Мирослав Мариновіч, Ярослав Грицак, ми бачимо, як резонує аудиторія на теми етики та відповідальності. Але ж ці молоді люди завтра будуть приймати важливі рішення для нашого суспільства.

Власним накопиченим досвідом ми ділимося з громадськими організаціями, з органами влади та самоврядування.

А якщо брати таку групу стейкхолдерів, як ваші співробітники?

А вони вже самі є носіями "зеленого" мислення. Переносять досвід нашого "зеленого офісу" в свої будинки, в школи, передають його своїм дітям.

Кілька днів тому, наприклад, в компанії прийняли рішення приєднатися до акції "Зробимо Україну чистою". (Ця всеукраїнська акція пройде 28 квітня, вона проводиться в рамках міжнародного соціального проекту "Let's Do It!", який об'єднав понад 80 країн світу).

Співробітники до вас можуть "достукатися", і яким чином?

Декілька разів на рік я зустрічаюся з трудовим колективом в головному офісі у Львові і в філіях компанії. Проводив кілька майстер-класів для співробітників. Кілька років тому заснував президентський конкурс бізнес-проектів, куди щороку співробітники подають свої бізнес-проекти. Голосування складається з декількох етапів і в результаті журі вибирає по три найкращі проекти в трьох номінаціях.

Є і четверта номінація - вибір колективу. Переможці отримують грошові призи, а потім для них організують вечерю з керівництвом компанії. Якраз в кінці цього тижня у нас відбудеться така вечеря з переможцями конкурсу бізнес-ідей 2011 року. Це буде така велика "звана вечеря" людей десь на 90.

Крім того, кожен співробітник компанії знає мою електронну адресу або ж може прийти до мене на прийом.

Знаю, що ви давно займаєтеся особистої філантропією. Навіщо вам це?

Це важке питання. Свого часу мені важко було відповідати на питання, навіщо я ходжу в гори. Ось людина живе, щось робить, чимось захоплюється. Тобто живе так, як він це розуміє. У Булата Окуджави є така пісня "Кожен пише, як він чує. Кожен чує, як він дихає. Як він дихає, так і пише, не намагаючись догодити ...".


Delo.ua

Поділитись