Уряд, погодившись провести розслідування проти імпорту нафтопродуктів, потрапив у пастку, розставлену нафтозаводами. А закриє її введення мит на ввезення бензину і дизелю.
Слідство проводять чи відволікають
Спеціальне розслідування стартувало 29 січня. Буквально за день до цього прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що з питання мит уряд не має остаточної позиції. За даними джерел в Кабміні, НПЗ і Міненерговугілля, яке їх підтримує, натрапили на серйозну опозицію в особі Мінфіну і Мінекономрозвитку, яким не потрібні торгові війни з ключовими партнерами.
Зрозуміти чиновників можна. За останній тиждень грудня 2010 р. тільки в російсько-українській торгівлі зняті обмеження на суму понад 120 млн дол. РФ погодилася збільшити безмитне ввезення українських труб з 260 тис. до 300 тис. т в 2011 р. У січні 2011 р. Білорусь взяла зобов'язання по завантаженню на два роки нафтопроводу "Одеса-Броди", який простоює. На цьому тлі введення мит Україна виглядало б недружнім актом. Спеціальне розслідування суперечить і духу переговорів про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД і ЄС.
У такій реакції частково винні і самі нафтопереробники, так як їх позиція аж надто нагадує маніпуляцію. На словах вони клянуть в своїх бідах імпорт з країн Митного союзу (Росія, Білорусь, Казахстан), але "на папері" домагаються введення мит на всі напрямки, в тому числі і на поставки з країн ЄС. За два місяці дебатів дану нестиковку так ніхто і не пояснив. Так до цих пір незрозуміло і те, хто і як розрахував розмір пропонованих мит - 130 євро/т на бензин і 80 євро/т на ДП?
Директор дочірнього підприємства ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" в Україні Микола Василевич не згоден з тезою про наявність дешевої сировини у заводів Білорусі. "Ціноутворення йде за світовими котируваннями. Нафта надходить з трьох джерел: Венесуели, Азербайджану, Росії", - нагадав він. За його словами, "аргументація, яку наводять оператори українського ринку, не обгрунтована". "З Білорусі в Україну йдуть, в основному, бензини і дизель стандарту Євро-5, які українські заводи поки не випускають", - пояснив він. Василевич впевнений, що міжвідомча комісія розбереться в проблемі і зробить правильні висновки.
Схоже, саме цього і побоюються НПЗ. Мабуть, тому вони вирішили заручитися підтримкою президента. У понеділок, 31 січня, з адміністрації глави держави відбувся "витік" інформації в ЗМІ про плани ТНК-ВР зупинити Лисичанський НПЗ через збитки.
На думку начальника аналітичного департаменту інвестиційної компанії BG Capital Володимира Нестеренка, наслідки закриття такого великого заводу можуть бути серйозними для ринку. «Але тут потрібно розуміти, що зупинка заводу - це дуже крайній захід, адже знову запустити його буде складно і дорого, так що ці заяви швидше виглядають як спроба додатково мотивувати владу захистити інтереси місцевих виробників», - сказав він.
Президент Асоціації "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України" Леонід Косянчук вважає, що "тиск з боку НПЗ покликаний забезпечити введення мит з метою збільшення відпускних цін на їхню продукцію". Він стверджує: лисичанські обсяги будуть швидко заміщені імпортними поставками, адже система забезпечення України нафтопродуктами сьогодні вкрай диверсифікована.
Дивися в корінь
Радник прем'єр-міністра Олександр Болкісєв впевнений, що основна проблема для НПЗ полягає не в імпорті нафтопродуктів, а в їх контрабанді. На його думку, нафтозаводи в РФ, Білорусії, Казахстані виграють не за рахунок дешевої нафти. "Всі вони вже провели модернізацію, у них глибина переробки більша, у нас же технологія стара", - пояснив він.
Слова фахівця підтверджують і цифри. За 10 років найбільші кошти на модернізацію українського нафтозаводу витратила ТНК-ВР - 500 млн дол. Тоді як обсяг вкладень в НПЗ "Мажейкю нафта" в Литві або в Мозирі (Білорусії) за цей же період перевищив 1 млрд дол в кожен.
Болкісєв вважає, що мито потрібне не всім українським підприємствам. На його думку, збільшити завантаження зможе тільки Лисичанський НПЗ. "Лукойл" сам імпортом займається, їм мито не вигідне, так як знизить завантаження вже модернізованих підприємств, з яких йдуть поставки в Україну. У Кременчуці завантаження більшим не буде. На західноукраїнських НПЗ потрібно ще вирішити питання ресурсу", - сказав він.
В. Нестеренко вважає, що «бажання операторів ринку ввести імпортні мита є не зовсім правильним вибором засобу для досягнення своєї мети - вирівнювання конкурентного середовища». «Питання не в засиллі імпорту, а в діяльності місцевого оператора, який імпортує нафтопродукти без ПДВ», - сказав він. Як відомо, такі послуги надавала компанія «Лівела».
Бензиновий цинізм
Нафтопереробники неохоче говорять про цінові наслідки введення мита. В. Нестеренко упевнений, що подорожчання не уникнути. "Коли розпродадуть залишки, ціни все одно підвищаться, якщо, звичайно, не впаде ціна на нафту", - сказав він.
Експерт НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що українські НПЗ "не зможуть задовольнити попит ні за кількістю, ні за якістю продукту". В умовах браку українського пального його ціна буде наближатися до імпортної. В результаті товар подорожчає приблизно на вартість енергоносіїв, тобто на 1,3 грн на літрі бензину і 80 коп на літрі дизелю.
"Якщо вже сьогодні ми бачимо відвертий шантаж з боку власників НПЗ, то після введення мит на імпорт і повернення до ринкової диктатури НПЗ уряду доведеться знову ходити на уклін до власників заводів кожну посівну і збиральну", - говорить Леонід Косянчук.
До речі, про посівну. Якщо НПЗ ще піднатиснуть (а може піднесуть?), мито можуть ввести через 45 днів після початку розслідування. Тобто нові ціни на дизель українські аграрії отримають якраз під посівну. Навряд чи зрадіють новим розцінкам на бензин і громадяни на автомобілях, а їх "безкінні" співвітчизники - новим цінниками в продовольчих магазинах і на ринках. На цьому тлі цілком логічним бачиться "мудре" рішення президента про зміну уряду.