У веденні бізнесу й управлінні державою, на мою думку, є багато спільних правил. Ось наприклад, сьогодні в мережі ОККО працює 406 заправок. Кожна з них має свій план і свій ПЛАС. З першим усе зрозуміло. Це про те, скільки потрібно продати, в чому вирости і у що вкластися. Друге — це збірник алгоритмів, які дають розуміння оператору і менеджеру кожної з 406 АЗК, що робити, якщо сталася якась нестандартна ситуація: збройний напад, коротке замикання… Завдяки такій «ризиковій» інструкції, навіть якщо щось подібне і станеться, персонал спрацює правильно і оперативно. Не наражаючи на небезпеку ні себе, ні клієнта, ні бізнес загалом.
У масштабі держави ці два документи не що інше, як стратегія розвитку та доктрина економічної безпеки. Як бізнесмен можу сказати, що стратегія без урахування прорахованих і передбачених ризиків, це щось на зразок дороги в нікуди або «робота на кошик». Перше без другого не працює і навпаки. Зі спостережень: перше, на жаль, в нашій країні писалося завжди охочіше, на відміну від другого. Але про все по черзі.
Економіст Ернандо де Сото в своїх дослідженнях розкриває дві проблеми на шляху розвитку бізнесу: меркантилізм і тіньовий сектор. Він наводить багато прикладів різних країн, але пропоную далеко не ходити. А то вийде, як у тій приказці — у своєму оці і пенка не помічає.
В Україні, внаслідок «роботи» тіньового сектора, зокрема нелегальних заправок, тільки за останні кілька років бюджет країни недоотримав 25 млрд грн. Загалом, якщо згадати вересневе інтерв'ю голови комітету ВР з питань фінансів і податків Данила Гетманцева, тіньова економіка в країні досягла 44−43%. І цифри, як ми розуміємо, дуже умовні, оскільки точно їх прорахувати неможливо.
У сусідній Польщі цей показник становить 16,7%, а в найрозвиненіших країнах — від 7% до 15%. У нас в тіні працює велика частина ринку таксі, оренди житлової нерухомості, рітейлу, техніки. У цій же групі алкоголь, тютюн, фармацевтика, будівництво. До чого це я… За 5 років команда, яка прийшла, планує вивести це все з тіні в розмірі від 15 до 20%. Якщо це станеться — це буде скачок. Оскільки з поетапним виведенням бізнесу з тіні держава вирішує багато проблем. Зокрема проблему, яку ми довгий час намагалися не помічати — «відтік мізків» і робочих рук з нашої країни. Не можу не погодитися з Гетманцевим у тому, що процес цей також пов’язаний із загальними факторами економічного зростання. Адже те, що ми зараз бачимо на ринку праці, це наслідок стану медицини, освіти, корумпованої судової і правоохоронної систем.
Для цього у команди є той самий план, про який казав на самому початку і який певною мірою Гетманцев і розкрив у своєму інтерв'ю. По суті своїй держава зараз вчиться збирати податки. А що ж з ПЛАС? З цим у діалог вийшов прозорий бізнес, який хоче нормально працювати в Україні. Упевнений, нас буде дедалі більше, якщо не буде «палиць у колесах», якщо ми будемо позбуватися меркантилізму і зарегульованості. Того, що найчастіше, за дослідженнями Ернандо де Сото, «стимулює» йти бізнес у тінь. Розроблена і представлена нами — бізнес-асоціаціями, профільними експертами і платформою Бізнес-100 — доктрина економічної безпеки базується на нульовій толерантності до тіньового сектору. До того ж ми пропонуємо боротися з ним не каральними заходами, а інституційними. Прозорість вигідна. Саме це ПЛАС у масштабі держави і пропонує.