Ринок балансує на межі ресурсного обвалу

Вітчизняний ринок нафтопродуктів переживає непрості часи. Крім процесів, обумовлених об'єктивними економічними факторами, на нього істотно впливає запекла боротьба різних бізнес-груп. Ситуація ускладнюється ще й тим, що справжні наміри і цілі часто ховаються під гаслами «захисту національних інтересів» і «турботи про кінцевого споживача». Ситуацію на ринку нафтопродуктів і в нафтопереробній галузі України в інтерв'ю «Енергобізнес» прокоментував експерт з питань ПЕК, екс-директор Департаменту з питань нафти, газу і нафтопереробної промисловості Мінпаливенерго

- Леоніде Васильовичу, як Ви оцінюєте в цілому ситуацію на роздрібному ринку нафтопродуктів України?

- Ринок з останніх сил балансує на межі ресурсного обвалу. Дуже велика небезпека «замотаних шлангів», як раз перед збиральною, через прояви недобросовісної конкуренції. Причому найбільша проблема навіть не в шаленому демпінгу групи «Приват», а в посилених спробах в ЗМІ «заговорити проблему» шляхом тих чи інших звинувачень на адресу експертно-аналітичної групи при Мінпаливенерго. Зацікавлені кола посилено «наводять тінь на тин», прикриваючи свої вузькокорпоративні інтереси уявною турботою про споживача та українського виробника,

- Які на сьогоднішній день основні ціноутворюючі фактори на внутрішньому ринку? Чи існує пряма залежність від цін на нафту на міжнародних біржах?

- Теоретично всі основні ціноутворюючі фактори залишилися колишніми: світова ціна на нафту і нафтопродукти, вартість транспортування і податки. Крім того, в умовах українського ринку є ще і «плаваючий» валютний курс.

Ціна нафти на світових біржах дає досить відчутний вплив на ціноутворення в Україні. Досить сказати, що частка нафтопродуктів, вироблених на українських НПЗ з імпортованої нафти, становить від 30% до 40% загального споживання. Ще стільки ж займають імпортовані нафтопродукти, які, природно, теж закуповуються за світовими цінами. У цьому сенсі ми невіддільні від жаданої Європи.

- І тим не менш, в порівнянні з минулим роком ціна нафти на світовому ринку знизилася майже вдвічі, а ціни на українських АЗС продовжують зростати. Як Ви це прокоментуєте?

- Знаєте, є риторика, а є математика. Так ось, математика, на відміну від риторики, наука точна і не дозволяє трактувати ті чи інші події в залежності від поставленого завдання. Дійсно, в цей же час в 2008 р. нафта на світовому ринку коштувала $120/бар, а середня ціна "п'ятого" бензину в Європі складала $1100/т. В Україні в червні 2008 р. бензин А-95 продавався на АЗС за середньою ціною 6.65 грн/л.

Сьогодні, при ціні нафти близько $67/бар, бензин в Європі можна купити за $625/т. На перший погляд, роздрібні ціни в Україні теж повинні бути мало не вдвічі меншими. Але тільки якщо не враховувати, що сьогодні курс гривні до долара США досяг 7.7 в порівнянні з 5.15 в червні минулого року. Крім того, з січня 2009 р. збільшений на EUR50/T акцизний збір на бензини в Україні.

Після нескладних розрахунків, з урахуванням цих найважливіших чинників, стане очевидно, що якщо середню ціну на А-95 довести навіть до 7.05 грн/л, то трейдери недоотримають в порівнянні з тим же періодом 2008 р. близько $64/т. Відтак, математика підказує нам , що нинішніми цінами ми зобов'язані не тільки і не стільки «жадібності» трейдерів, скільки тим, хто ввів додатковий акциз і не «втримав» курс гривні до долара. Ось це вже знову риторика ...

- Останнім часом обговорюється думка, що застосування формули роздрібного ціноутворення на нафтопродукти без урахування оптових цін українських НПЗ призвело до підвищення цін на АЗС на 15-20 коп/л. Як Ви - один з творців цієї формули ціноутворення - можете це прокоментувати?

- Якби експерти, що висловлюють таку думку, розуміли механізми ціноутворення і алгоритм дії формули визначення обгрунтованих цін, то їх висновки не відрізнялися б від висновку Мінекономіки, згідно з яким застосування нової формули призвело, навпаки, до зниження верхньої межі обґрунтованих цін. Нехай ненабагато - на 0.9%, але все ж до зниження, а не до підвищення. Це факт, доказ якого займає не більше однієї сторінки. Хибне ж тлумачення внесених в формулу змін відбувається, швидше за все, не зі злого наміру, а через нерозуміння. Наприклад, малодосвідчені «експерти», які не мають до того ж досвіду практичної роботи в галузі, часто недбало ставляться до такого показника бензину, як щільність. Цього ніколи собі не дозволить людина з практичним досвідом, тому що часом в другому знаку після коми і міститься весь заробіток АЗС. Судіть самі: відмінність щільності на одиницю в другому знаку після коми дає зміну в ціні від 9 коп/л або заробіток близько $16/т. Застосувавши зимову щільність нафтопродуктів влітку, під час розрахунків можна вийти навіть не на 15-20 коп/л, про які Ви згадали, а на всі 30 коп/л. Ось така фізика-математика виходить.

- Ви натякаєте, що експерти просто помилилися в розрахунках?

- Я навіть не натякаю, а стверджую, що такий спотворений результат не можна було отримати інакше, крім як застосовуючи неправильний алгоритм розрахунку, або (навмисне або по нерозумінню) використовуючи некоректне значення щільності нафтопродуктів.

- Чим можна пояснити той факт, що деякі вітчизняні НПЗ виставляють на великогуртовому ринку одні офіційні ціни, а «наближені» до них трейдерські структури торгують за цінами нижчими офіційних?

- Якщо коротко - «Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику». Ті ціни, які ви назвали «офіційними», насправді часто є декларативними і до ринку ніякого відношення не мають. Іноді це ціни «відлякуючі», іноді - «привабливі». Ні за тими, ні за іншим реальні угоди не відбуваються.

Механізм до смішного простий: спочатку публікують завищені ціни - природно, ніхто не купує. Потім на один-два дня офіційні ціни різко падають і «придворна» структура викуповує весь ресурс, який є у наявності, причому часто контракти підписуються раніше, ніж на сайті оприлюднять нові ціни. Для всіх інших вільного ресурсу вже немає, і ціни знову повертаються на колишній рівень. Все, справу зроблено.

Це, до речі, і стало однією з причин, через які гуртові ціни українських НПЗ були виключені з алгоритму визначення обгрунтованого рівня цін в щодекадних бюлетенях експертно-аналітичної групи.

- Як Ви оцінюєте діяльність Антимонопольного комітету на ринку нафтопродуктів?

- Якщо я почну давати оцінки діяльності AMК, то уподібнюся тим гореекспертам, які і самі поки не розібралися в механізмах функціонування ринку нафтопродуктів, а вже намагаються давати йому свої оцінки. Я дійсно не розумію, як повинен діяти Антимонопольний комітет і як він діє насправді. Я не розумію, наприклад, чому AMК щоразу шукає «злочинну картельну змову» одних монополістів, коли ціни на АЗС піднімаються, і абсолютно не звертає увагу на ціновий демпінг в роздробі іншого монополіста.

Зрозуміло, що антимонопольне розслідування (або переслідування?) - це в компетенції АМК. А в чиїй же тоді компетенції антидемпінгове розслідування? І куди дивиться, наприклад, всевидюче око Антимонопольного комітету. Коли українську нафту скуповує одна і та ж структура, яка приватизувала до того ж весь перевалочно-експортний потенціал країни? Може, це зовсім не його компетенція? Тоді - чия ж? Я не знаю правильних відповідей на ці питання.

- Як може вплинути зміна керівництва ВАТ «Укртранснафта» на ситуацію на ринку нафтопродуктів?

- Безпосередньо - ніяк. Але от якщо буде реалізований основний сценарій групи «Приват» - отримання доступу до технологічної нафти нафтопроводу Одеса-Броди, то очевидно, що ринок зазнає чергову порцію цінового демпінгу. Чому? Та хоча б тому, що собівартість технологічної нафти незрівнянно нижча, ніж сьогодні на ринку. Ось і весь «секрет».

- Як Ви оцінюєте ініціативи Юлії Тимошенко щодо поставок лівійської нафти і спільного з Лівією будівництва нового НПЗ в районі порту «Південний»?

- Не думаю, щоб ці «ініціативи» мали інше наповнення, ніж декларативно-політичний. Якщо таке «чудо» і трапиться, то, я впевнений, не за нашого життя. З економічної точки зору для Лівії цей проект у нинішній ситуації невигідний. Тільки якщо припустити, що цим у них займаються люди неосвічені ... Але навряд чи, я б на це не розраховував. Швидше за все, ця ідея перестане подобатися нашим новим друзям, як тільки вони приступлять до попереднього опрацювання ТЕО проекту.

- Свого часу Ви очолювали Дрогобицький НПЗ. Як вважаєте, чи дозволяють нинішні технологічні можливості заводу переробляти каспійську нафту?

- Переробити щось він зможе, тільки ось з якою ефективністю і якої якості нафтопродукти вийдуть, велике питання ... І кому вони можуть знадобитися, якщо реалізація нафтопродуктів такої якості в Європі вже заборонена законодавчо, а в Україні буде заборонена з 1 січня 2011 р? А взагалі цей завод був спочатку запроектований для переробки низькосірнистої і парафіновмістної нафти західних родовищ, що не заважало йому, проте, в основному переробляти російську експортну суміш.

- Як Ви прокоментуєте заяву посла України в Азербайджані Бориса Клімчука про те, що «Укрнафта» і ДНКАР розглядають можливість створення на базі НВК «Галичина» і «Нафтохіміка Прикарпаття» спільного підприємства для переробки каспійської нафти?

- Упевнений, що подібні розмови азербайджанська сторона буде вести тільки до моменту близького знайомства з технологічними можливостями цих підприємств. Як тільки азербайджанські фахівці зрозуміють, скільки мільйонів доларів і скільки років потрібно для повної і належної за сучасними вимогами реконструкції, бажання створення СП з «Приватом» сильно зменшиться. Всі ці розмови, переговори і публікації на цю тему, як мені здається, робляться з єдиною метою - отримати доступ до технологічної нафти в нафтопроводі Одеса-Броди. Ось вам і все спільне підприємство ...

- Чи є ймовірність запуску Херсонського НПЗ в цьому році? Чи здійснюється зараз реекспорт нафти через це підприємство?

- Чутки про його швидкий запуск з'являються із завидною періодичністю раз в два місяці. Але наскільки мені відомо, на Херсонському НПЗ залишилася в робочому стані тільки одна установка первинної переробки нафти - АВТ-2. Ще досить «малою кров'ю» можна привести в порядок установку АВТ-1, хоча абсолютно незрозуміло - навіщо. Адже риформинг знаходиться в жалюгідному стані, а гідроочищення дизпалива як не було, так і немає.

При великому бажанні залучити якогось інвестора або покупця працюючим підприємством, можна, звичайно, почати переробляти нафту з подальшим експортом мазуту М-40 і прямогонних світлих нафтопродуктів. Тільки ціна нафти при цьому не повинна перевищувати $200 т і обсяг переробки повинен бути не менше 130 тис. т на місяць. В іншому випадку цей процес буде економічно збитковим. При нинішній тенденції зростання ціни нафти така перспектива взагалі є досить туманною.

Єдине, що мені точно відомо - ведуться якісь проектні роботи. А якщо врахувати кризовий фактор і велику вартість самої установки гідроочищення, то впевнений, новину про реальний запуск Херсонського НПЗ почуємо ой як не скоро ... Якщо взагалі почуємо.

Щодо реекспорту, чутки, мені здається, сильно перебільшені. Мені, принаймні, ні про що таке не відомо.

- Яка на сьогоднішній день ситуація в морських нафтоперевалочних комплексах?

- Про це мені відомо тільки те, що всі вони - приватна власність групи «Приват». Хіба що ДП «Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами» формально відноситься до системи Мінпаливенерго. Але і воно, за чутками, вже управляється «Приватом». Морський кордон, як то кажуть, на замку, а ключ - у Ігоря Коломойського.

- На Вашу думку, чи доцільно вводити квотування експорту мазуту, як це пропонує «Київенерго»?

- Чергова дурість дилетантів від галузі. Як же зможуть вижити українські НПЗ з квотуванням експорту мазуту? Не знаєте? А я знаю - ніяк! Якщо тільки введуть таке квотування, НПЗ відразу ж закриються під приводом реконструкції. Таку зупинку «на реконструкцію» ми вже спостерігали в 2005 р, правда, з іншої причини - обмеження цін урядом Тимошенко. Після того випадку Одеський НПЗ відкрився тільки в нинішньому році, а Херсонський НПЗ - «помер», схоже, назавжди. Другої такої хвилі від «реформаторів» ринку вітчизняна нафтопереробка може вже і не витримати.

- Чи можна в загальних рисах спрогнозувати перспективи українського ринку нафтопродуктів на найближчий рік? Як зміниться структура попиту на нафтопродукти - співвідношення дизпалива, низькооктанових та високооктанових марок бензинів?

- Можна, якщо Ви мені скажете, хто у нас буде Президентом, а хто прем'єр-міністром. Співвідношення ж дизпалива, низько- і високооктанових бензинів навряд чи зміниться. Принаймні, я не бачу серйозних підстав для цього. За винятком лише архаїчного А-92. Це «зникаючий вид», я думаю. У будь-якому випадку, такі зміни відбуваються, як правило, дуже поступово і практично не відчуваються. Хіба що в період кризи споживання трохи впаде, але більш-менш пропорційно для всіх видів пального.

- У ЗМІ можна зустріти різні, часто діаметрально протилежні думки з однієї і тієї ж проблеми. Недосвідченому споживачеві досить складно часом зорієнтуватися ...

- При нинішніх можливостях доступу до інформації не становить проблем перевірити ще раз з офіційних джерел сумнівну інформацію і творчо її інтерпретувати. Для цього достатньо рівня десятирічки. Наприклад, ви почули про те, що Шебелинський ГПЗ виробляє щомісяця 100 тис. т світлих нафтопродуктів. При перевірці виявляється, що за даними Мінпаливенерго, за період січень-травень 2009 р. обсяг виробництва бензинів і дизпалива на Шебелинському ГПЗ склав 270.7 тис. т, тобто в середньому близько 54 тис. т на місяць.

Аналіз неточних даних, на мій погляд, неминуче призводить до спотвореного результату і помилкових оцінок. Дуже шкода, що професіоналізм в наш час вже не в моді ...

- 30 червня з'явилася інформація про те, що експертно-аналітична група при Мінпаливенерго має намір переглянути формулу ціноутворення. Значить, заяви про те, що через недосконалість формули ціни в роздробі завищені, все-таки мають під собою ґрунт?

- Та немає там ніякого «ґрунту». Є тільки умисне ігнорування фактів або повне нерозуміння того, про що йде мова. Ця істерія в ЗМІ щодо формули ціноутворення і уявної змови трейдерів з Секретаріатом ЕАГ, організована невеликою групою зацікавлених осіб, є нічим іншим, як спробою дестабілізувати ринок нафтопродуктів.

Такий висновок напрошується тому, що досить порівняти наведені до EXW ціни українських НПЗ і імпорту, щоб побачити: імпортний А-95 коштує $655/т, в той час як ціна українських НПЗ - $719/т. Підказати, що станеться з роздрібними цінами, якщо Секретаріат експертно-аналітичної групи почне визначати обґрунтований рівень цін, виходячи з цін українських НПЗ?

Мені тільки цікаво, за що будуть чіплятися деструктивні «аналітики», коли з'ясується, до чого може привести їх спроба ревізії методики ціноутворення?

І на закінчення хочу сказати, що цей штучно створений ажіотаж може призвести взагалі до скасування формульного підходу, що, в свою чергу, дестабілізує ситуацію на ринку. Може, так і треба для того, щоб вже всі зрозуміли різницю між прогнозованим і хаотичним ринком? Може, замучила ностальгія по ціновій вакханалії і табличкам «Б/Н» на АЗС? А можливо, це просто комусь потрібно за принципом: «чим гірше - тим краще»? Час покаже.

Поки верстався номер

Секретаріат експертно-аналітичної групи з питань функціонування ринку нафти, нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості при Мінпаливенерго призупинив розрахунок коридору об'єктивних роздрібних цін на світлі нафтопродукти, - повідомив прес-секретар Мінпаливенерго Фент Ді. Причина - доручення першого віце-прем'єр-міністра Олександра Турчинова.

За словами Ф.Ді, секретаріат продовжує аналізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів, проводячи моніторинги цін і котирувань як всередині країни, так і за її межами.