Нинішній Кабмін не буде ставати на бік виробників в питанні обмеження імпорту нафтопродуктів. На минулому тижні нафтопереробні заводи (НПЗ) знову звернулися до влади з проханням обмежити імпорт нафтопродуктів. Така пропозиція була висловлена 22 лютого на нараді, яку прем'єр-міністр Юрій Єхануров провів з керівниками компаній-власників НПЗ. Аргументація компаній проста - заводи не витримують конкуренції з боку імпортерів бензину і дизпалива, що вже призвело до скорочення обсягів виробництва. "Ми працюємо на межі рентабельності, іноді виходимо в невеликий плюс, але частіше - в мінус", - повідомив "Профілю" Олександр Городецький, президент компанії "ТНК-BP Україна", що управляє другим за величиною Лисичанським НПЗ. Схожу оцінку ситуації висловив і голова правління найбільшого в країні НПЗ "Укртатнафта" Сергій Глушко: за його словами, зараз рентабельність підприємства становить всього 1%. Пропоноване власниками заводів введення мит на імпорт пального дозволить зробити роботу заводів більш прибутковою, хоч і за рахунок покупців - оскільки призведе до загального підвищення цін. Таким шляхом компанії хочуть відновити свою провідну роль на ринку пального, яку вони втратили в минулому році.

Конкурентне поле

Труднощі нафтових компаній почалися ще в травні-червні 2005 року після стрибка цін на пальне. Імпорт тоді став швидко зростати: різке подорожчання і дефіцит зробили вигідною закупівлю пального за кордоном. До того ж Кабінет Міністрів і Верховна Рада позбавили НПЗ привілейованого становища, скасувавши майже всі додаткові податки, які стягувалися при ввезенні бензину і дизпалива.

У наступні місяці виробники не змогли повернути втрачені позиції - через ціни НПЗ програвали конкуренцію компаніям-імпортерам. В кінці липня 2005 року через збитки зупинився найбільш технічно відсталий Херсонський НПЗ, що належить російській "Групі "Альянс". У серпні припинив роботу ще один завод - Одеський НПЗ. Власник цього підприємства - російський "Лукойл" - повідомив, що зупинка необхідна для проведення масштабної модернізації, яка займе три роки. Більшу частину другого півріччя простояв також НПЗ "Галичина" (Дрогобич), який контролює депутат Верховної Ради Ігор Єремєєв. А два найбільші нафтопереробні заводи - "Укртатнафта" (його співвласниками є Україна і Татарстан) і Лисичанський (належить російсько-британській ТНК-BP) - зменшили виробництво пального.

В результаті минулий рік став першим роком скорочення виробництва на нафтопереробних заводах після п'яти років безперервного зростання. Загальний випуск бензину в порівнянні з 2004 роком скоротився на 11% (до 4,65 млн. т), а виробництво дизпалива - на 17% (до 5,37 млн. т). В імпорті пального простежується протилежна тенденція: за даними Міністерства економіки, в минулому році (в порівнянні з 2004-м) ввезення бензину зросло на 107% (до 0,57 млн. т), дизпалива - на 57% (до 0,83 млн . т). Тобто імпортерам вдалося захопити порівняно невелику частину ринку: за підрахунками "Профілю", за підсумками 2005 року частка ввезеного дизпалива склала 16,3%, бензину - 12%.

Однак вплив наявності імпорту самого по собі виявився набагато більш значним, ніж його ринкова частка: був зруйнований порядок, який сформувався за останні три-чотири роки, при якому домінуюче становище займали кілька великих нафтових компаній, в основному російських. Власники НПЗ втрачають можливість впливати на ціни, в тому числі за рахунок регулювання обсягів постачань. Тепер основним фактором, що визначає вартість пального, є не ціна російської нафти, а гуртова ціна готових нафтопродуктів, які можна закупити в Білорусі, Росії та Литві. "У НПЗ був механізм впливу на ринок, але зараз їх вплив ослаб - сталася диверсифікація", - сказав співробітник компанії, що володіє мережею автозаправних станцій.

Нинішня ситуація вигідна середнім за розміром компаніям, які володіють великими всеукраїнськими та регіональними мережами АЗС, - "Авіас" і "Сентоза" (належать групі "Приват"), "Альфа-нафта", "Галнафтогаз" (торгова марка "ОККО"), "Західна нафтова група" (WOG), "Вік Ойл" і іншим. Раніше умови роботи роздрібних торговців диктували власники НПЗ, а заправки, які належать невеликим компаніям, ризикували стати об'єктами поглинання для великих нафтових компаній. Але тепер ситуація змінилася. "Є можливість вибирати постачальників, тому компанія відчуває себе більш впевнено", - говорить прес-секретар компанії "Галнафтогаз" (Львів) Олесь Пограничний.

Плата за відсталість

На думку експертів, однією з причин, через яку українські заводи не витримують конкуренції із зарубіжними виробниками, є різниця в оподаткуванні. Зокрема, за словами директора консалтингової компанії UPECO Сергія Куюна, мито на експорт пального з Росії становить лише 75% відносно розміру мита на експорт нафти, що призвело до переорієнтації російського експорту з сировини на готові нафтопродукти.

Ще однією причиною є менша ефективність переробки нафти на українських підприємствах. "На мій погляд, причина нинішньої ситуації з низькою рентабельністю і зупинкою низки НПЗ в Україні в тому, що на заводах використовуються вкрай застарілі технології. Заявлені раніше плани модернізації виробничих потужностей практично провалені", - говорить директор консалтингової компанії "НТЦ "Психея" Сергій Сапегін . Представники НПЗ не повідомляють, який розмір мита на імпорт нафтопродуктів можуть запропонувати встановити. Проте, можливо, мова йде про підтримку законопроекту, який ще в грудні прийняла в першому читанні Верховна Рада. Цей документ передбачає введення навіть більш високих податків, ніж ті, які були скасовані в травні минулого року. Тоді за рішенням парламенту було припинено стягування мита на імпорт бензину А-92 і А-95 в розмірі EUR15 за 1 т, а за рішенням уряду скасований спеціальний збір до Пенсійного фонду при ввезенні нафтопродуктів в розмірі EUR10 за 1 т. Новий законопроект передбачає введення мита на імпорт бензину в розмірі EUR50 за 1 т.

Ухвалення цього закону призведе до зростання вартості імпортного пального. Загальний рівень цін підвищиться, але заводи отримають можливість потіснити імпортерів. Однак таке рішення не буде стимулювати підприємства модернізувати виробництво. Експерти звертають увагу на те, що НПЗ, які були приватизовані не пізніше 2001 року, до сих пір не займалися великомасштабною модернізацією, хоча знаходилися в значно кращих фінансових умовах. Зараз частина виробленого пального, яке продається фактично за світовими цінами, не відповідає навіть заниженими українським стандартам. Зокрема, на початку лютого Держспоживстандарт був змушений видати тимчасовий спеціальний дозвіл для НПЗ "Галичина" і "Нафтохіміка Прикарпаття" на випуск дизпалива з вмістом сірки відповідно 0,65% і 0,5%, хоча звичайна норма становить 0,2%. При цьому Держспоживстандарт встановив обмеження на продаж цього пального - використовувати його можна тільки на старій сільськогосподарській техніці.

Влада поки ніяк не відреагувала на ініціативу нафтових компаній про обмеження імпорту. Прем'єр-міністр Юрій Єхануров заявив про свою підтримку тільки однієї з пропозицій компаній - скасування ПДВ на ввезення устаткування для модернізації нафтопереробних підприємств. "Ми зробимо все для цього. Ми векселями підемо назустріч, ми підтримуємо, що завезення новітнього обладнання в Україну повинне бути стимульоване", - цитує пана Єханурова агентство "Інтерфакс-Україна". На думку Сергія Сапегіна, нинішній Кабмін не буде ставати на бік виробників в питанні обмеження імпорту нафтопродуктів і рішення буде приймати наступний уряд, який буде сформовано після запланованих на березень виборів до Верховної Ради. А Сергій Куюн сумнівається, що мита допоможуть нафтовим компаніям. "Якщо вони будуть введені, вони не будуть діяти щодо імпорту з Росії та Білорусі, оскільки з цими країнами укладені договори про вільну торгівлю. Але навіть якщо Україна в односторонньому порядку запровадить мита на продукцію з цих країн, це буде вкрай несвоєчасно з оглядкою на існуюче охолодження відносин з сусідами", - говорить він.

Поки уряд не прийняв рішення, цінові тенденції паливного ринку будуть залежати від коливань світових нафтових котирувань, а також цін на нафтопродукти в Європі, реагуючи на їх зміну швидше, ніж під час домінування великих компаній. За оцінкою "НТЦ "Психея", в березні ціни не будуть рости. На подальший розвиток ситуації, крім світових тенденцій, здатна також вплинути і можлива зупинка одного з великих заводів. "Якщо ж станеться зупинка Лисичанського НПЗ, то немає повної впевненості, що імпортери зможуть забезпечити необхідні обсяги поставки нафтопродуктів для задоволення дедалі більшого на той час сезонного попиту", - стверджує Сергій Сапегін.