Недобросовісні гравці в паливному рітейлі — це проблема не тільки споживачів пального або держави, а й операторів мереж АЗС. Ведучи ринок в тінь, вони позбавляють його перспективи. Тіньовики отримують миттєву вигоду і зникають, а сумлінні торговці, які будують свій бізнес на довгі роки, несуть фінансові та репутаційні ризики.

Тому мережа АЗК "ОККО" і виступила з рядом ініціатив по зміні правил гри на ринку. Вони повинні бути зрозумілими і однаковими для всіх. Про те, як можна цього досягти, Бізнесу розповів Назар Купибіда, директор фінансового департаменту "Концерну Галнафтогаз" (мережа АЗК "ОККО").

— У минулому році представники мережі "ОККО" активно працювали разом з депутатами і представниками Державної фіскальної служби над змінами до законодавства в частині сплати акцизів з нафтопродуктів.

Багато в чому завдяки вашим зусиллям в 2016 р в Україні запрацювала електронна акцизна накладна. Чи не дивно, що компанія консультує податківців, як зібрати більше податків з палива?

— Насправді це нормально. По-перше, ми всі повинні розуміти, і великий бізнес особливо, що несплата податків — це шлях в нікуди.

Якщо державна казна не матиме достатньо надходжень, країна не буде розвиватися, люди не будуть заробляти і у нас не буде клієнтів, не буде кому продавати наші товари і послуги. По-друге, ми хочемо, щоб на паливному ринку всі грали за єдиними правилами.

Можна сперечатися про зниження або підвищення ставок податків, але важливо, щоб кожен платив за однією і тією ж ставкою. Інакше сумлінні платники податків виявляються в явно гіршій ситуації.

Наприклад, в 2015 р наша компанія консолідовано заплатила в бюджет більше 6 млрд грн., Або більше 1% податкових надходжень в країні.

Але приблизно стільки ж бюджет недоотримав через існування на паливному ринку значного тіньового сегмента. Ми ж хочемо, щоб на нашому ринку компанії конкурували не схемами ухилення від оподаткування, а якістю пального і сервісу.

— Запровадження електронного адміністрування акцизу на нафтопродукти в цьому допомогло? Чи виправдав себе такий крок?

— Потрібно враховувати, що система електронного адміністрування в тестовому режимі запрацювала з 1 березня 2016 р в продуктивному — з 1 квітня. Закон про цю систему впроваджувався в дуже стислі терміни, але серйозних зауважень до його функціоналу немає, він працює і вже приносить позитивні результати.

Цей Закон заблокував недобросовісним торговцям пальним саму можливість "вибілювати" контрабанду і контрафакт. А вагомий фінансовий ефект ми очікуємо вже у другій половині 2016 року, коли у тіньовиків вичерпаються облікові запаси контрафакту, сформовані на початок року.

Втім, вже за підсумками перших місяців поточного року можна говорити, що ця і ряд інших поправок до Податкового кодексу позитивно позначилися на наповненні бюджету. Зокрема, надходження від базового акцизу за I квартал 2016 р склали приблизно 7 млрд грн, тоді як за I квартал 2015 року — всього лише 4,7 млрд грн.

Такого результату вдалося досягти, зокрема, завдяки розширенню бази оподаткування. Акциз став поширюватися і на значну кількість бензинових компонентів, які в минулі роки активно використовувалися для виробництва контрафактного палива.

Безумовно, ми спостерігаємо прогрес в цьому питанні. Для ілюстрації наведу ще одну цифру. Якщо в IV кварталі 2015 р дизбаланс між споживанням бензинів і їх офіційним вступом на ринок становив 195,5 тис.т (28,8%), то в I кварталі 2016 року він скоротився до 94,7 тис.т (17, 6%). Але ...

— Ну завжди знайдеться ложка дьогтю ...

— Так, зараз змінюється схема роботи тіньового ринку, але сам він нікуди не зник. Якщо в 2015 р нечесні гравці намагалися вивести в легальний роздріб підроблений продукт через ланцюжок фірм, то тепер все частіше зустрічаються факти реалізації нафтопродуктів за готівку "повз касу".

Особливо широко ця практика застосовується в сегменті скрапленого газу. За деякими оцінками, там в тіні знаходиться до 40% всього обороту.

При такій схемі з нафтопродукту взагалі не платяться податки, він не враховується в статистиці, держава втрачає мільярди гривень, в тому числі і місцеві бюджети, для яких надходження від торгівлі нафтопродуктами від об'єктів, розташованих на їх території, могли б стати серйозною фінансовою підмогою.

— Ви говорите про роздрібний акциз з нафтопродуктів, який вперше був введений в Україні в 2015 р. Є думка, що цей податок не працює або, точніше, недопрацьовує.

— Задумка була хорошою, але проблема в тому, що при прийнятті Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 р" його не до кінця юридично пропрацювали.

Зокрема, там було закладено неоднозначне, розпливчасте визначення об'єкта оподаткування. Багато АЗС-мережі, в тому числі з десяток найбільших, користувалися цим, щоб йти від сплати роздрібного податку.

Наша компанія виступила одним з ініціаторів розширення бази справляння цього податку і на безготівкові операції, що дозволило приблизно на 25% збільшити надходження до місцевих бюджетів. Але ця поправка не вирішує проблеми ухилення від оподаткування за допомогою продажу палива в обхід каси за неврахований "кеш".

— Є ідеї, як можна з цим боротися?

— Так, ми зараз готуємо свої пропозиції на розгляд УКРІНФОРМ і Комітету ВР з питань податкової і митної політики. Основна ідея — включити роздрібний акциз до складу базового акцизу на нафтопродукти з перерозподілом коштів, що надходять між центральним і місцевими бюджетами через Казначейство.

Тільки завдяки цьому можна збільшити обсяг надходжень від роздрібного збору, як мінімум, на 2 млрд грн. в рік, оскільки роздрібний акциз фактично створив цілу нелегальну галузь, яка росте. До того ж це спростить адміністрування податків: замість двох акцизних зборів податківці будуть збирати тільки один.

Є і ще ряд пропозицій щодо вдосконалення системи електронного адміністрування акцизів. Так, доцільно було б застосовувати засоби контролю за фізичним переміщенням нафтопродуктів за прикладом деяких європейських країн, де кожен бензовоз з нафтопродуктами перед виїздом на маршрут повинен реєструватися в електронній базі і автоматично перевірятися на повноту сплати акцизу.

Також необхідно вводити додаткові вимоги до складів, на яких зберігається паливо: впроваджувати фіскалізований апарати для обліку залишків нафтопродуктів, прив'язувати до них рівнеміри і витратоміри з автоматичною передачею даних до органів УКРІНФОРМ. Все це, за нашими розрахунками, дозволило б уникнути бюджетних втрат в розмірі 4 млрд грн.

— Яка частина паливного ринку України, за вашими розрахунками, знаходиться зараз в тіні?

— За нашими оцінками, не менше 20%, хоча ситуація з різних нафтопродуктів може відрізнятися. Найсумніша ситуація зі зрідженим газом, оскільки тут співвідношення між роздрібним податком і роздрібною ціною найвище, і це спонукає торговців до пошуку нечесних шляхів.

Ще одна причина — загальне звуження паливного ринку в Україні. Зараз, коли фізичні обсяги реалізації нафтопродуктів скоротилися на 30%, він перенасичений заправками. Багатьом з них, щоб утриматися на ринку, доводиться демпінгувати за рахунок реалізації підробок або ухилення від оподаткування.

Але якби в будь-якій країні Європи в роздробі з'явилося паливо на 10-15% дешевше середньоринкової ціни, це відразу ж викликало б занепокоєння антимонопольного регулятора, оскільки стало б загрозою легальному цивілізованого бізнесу.

business.ua