Бензин і газ є товаром першої необхідності. Тому люди, що працюють в компаніях цих сфер, менш залежні від економічної кризи. Як би не розвивалась ситуація, газ в будинках і бензин в двигунах будуть завжди потрібні. Однак попит на кадри може змінюватися в залежності від політичної ситуації, війни і курсу долара.

ВБИТІ КУРСОМ

Основною проблемою бензинового рітейлу завжди була прив'язка до валютного курсу — оскільки основну кількість енергоносіїв Україна імпортує, компанії будували свої плани, орієнтуючись на зведення Національного банку. В цьому році, після того як гривня девальвувала на 50%, ціни на бензин виросли практично на 60%, піднявшись з 10 грн за літр А-95 до 16 грн. Притому, що вартість нафти, яка визначає близько 55% ціни пального, за цей же час знизилася з $105 до $70 за барель. Таке зростання цін не могло не позначитися на попиті. Всього за десять місяців поточного року, згідно з даними Держстату, реалізація бензину на АЗС зменшилася на 15%, до 2,12 млн т, а дизельного палива — на 5%, до 1,5 млн т. Зіграли роль і втрата Криму, і війна на сході країни, через яку мережі, що працюють там, були змушені закрити частину АЗС. У підсумку, за оцінками експертів, деякі оператори скоротили персонал на 10-20%.

Ще гірші справи в нафтопереробці — на початку року був зупинений Одеський НПЗ, що входить до групи ВЕТЕК Сергія Курченко, рахунки якого були заарештовані. «Штатний розклад буде змінено у зв'язку зі зміною організації виробництва і праці через відсутність сировини, простою виробничих потужностей і зменшення обсягу виконуваних робіт», — йдеться в наказі по компанії. «А з «ЛИНИК» через простій і в першу чергу через бойові дій пішли всі співробітники», — додає аналітик UPECO Олександр Сіренко.

Однак лідери бензинового рітейлу — ОККО, WOG, Shell, «ЛУКОЙЛ» і ін. — значно свою роботу не міняли, продовжуючи відкривати нові станції, а відповідно — набираючи новий персонал. Зокрема, нещодавно «Концерн Галнафтогаз» оголосив про пошук підрядників, які за його замовленням могли б виконувати роботи з ремонту та сервісного обслуговування обладнання.

А азербайджанський SOCAR взагалі відкрив Центр професійного навчання персоналу в Україні, де буде навчати і підвищувати кваліфікацію кадрів. «Особливу увагу SOCAR приділяє навчанню і адаптації нового персоналу автозаправних комплексів у всіх регіонах України. Для них команда тренерів розробила спеціальні програми навчання з ефективного управління АЗК, роботі кафе, з високоякісного обслуговуванню клієнтів, а також з правил безпеки і роботі в надзвичайних ситуаціях», — заявили в компанії.

Ніяких істотних кадрових перестановок в бензиновому ритейлі протягом року не було. Вони так чи інакше були пов'язані з покупками-продажами мереж. Наприклад, в першій половині року мережа «ЛУКОЙЛ» була куплена інвестиційною компанією AMIC EnergyManagement GmbH. Про закриття угоди поки не оголошено. Її керівником став Роберт Новек, який раніше працював в чеському підрозділі «ЛУКОЙЛ». Змінила власника і мережа «Веста», яка зараз називається OTOS. На початку, коли мережа тільки почала змінюватися, її очолив Олег Пигулевский, якого потім змінив Анатолій Стрик.

ВТРАТА КАДРІВ

На відміну від бензинового рітейлу, природних причин для скорочення числа робочих місць в газовидобутку немає. Попит на газ як і раніше високий і навіть вищою, ніж роком раніше, оскільки постійне джерело імпортного газу — Росія — в цьому році недоступний.

Як відомо, основним двигуном зростання видобутку природного газу в Україні в останні роки виступають приватні незалежні компанії. Так, в 2009-2013 рр. зростання видобутку газу незалежними компаніями склав 27%, а в першій половині 2014-го вони забезпечили 14% загального видобутку в Україні.

Стабільно високі ціни на газ на внутрішньому ринку дозволяють приватним компаніям інвестувати в розвідку і буріння. Що вимагало залучення багатьох фахівців — геологів, бурильників, фахівців з облаштування і забезпечення роботи свердловин.

Однак в середині літа ситуація змінилася. Уряд підняв ренту на користування надрами з 28% до 55%, зменшивши інвестиційну привабливість газовидобутку і скоротивши число можливих інвестицій. «Якби рента залишилася на позначці в 28%, ми б ввели в майбутньому році 38 нових свердловин і інвестували близько 3 млрд грн. При 55% кількість нових свердловин буде зменшено до 5-7 на рік — саме стільки необхідно для підтримки видобутку. А обсяги інвестицій складуть 400-500 млн грн. Розвідку і вивчення нових площ нам доведеться повністю зупинити», — заявляв виконавчий директор з українських операцій Burisma Holdings Тарас Бурдейний, оскільки підвищена ставка ренти робить такі проекти недоцільними. За його словами, це автоматично призводить до того, що потенційних співробітників будуть заманювати іноземні компанії, оскільки кваліфікація українських фахівців висока, а запропонувати їм за кордоном, особливо зараз, можуть більше.

Про зменшення інвестицій в нове буріння і геологію говорять і в інших галузях сектора. «Багато фахівців, які зайняті обслуговуванням, розробкою і бурінням свердловин, поїхали або поїдуть працювати в інші країни. Частково їх намагаються утримувати, щоб остаточно не розгубити кадри», — розповідає аналітик компанії «Ньюфолк» Геннадій Кобаль. За його словами, особливо це стосується невеликих бригад, зайнятих в будівництві або бурінні. Їм простіше знайти підряд і виїхати працювати в іншу країну. Складніше компаніям, зайнятим в геології і геофізиці. «Як правило, вони укладають контракти на рік. Зараз багато хто чекає Нового року. Якщо ситуація не зміниться, вони будуть шукати контракти в інших країнах, і ще невідомо, коли повернуться», — зазначив Кобаль.

Ірина Ходорова

capital.ua