Дешевшим ніж в Україні пальне залишається тільки в Росії, стверджує заступник секретаря експертно-аналітичної групи з питань ринку нафтопродуктів при Кабінеті міністрів

Питання до ціни бензину виникало завжди, як, втім, і до його якості. Про бензин, його якість і ціну розповів журналу "А-95" Володимир Ємелін, який очолює об'єднання "Укрнафтохімпереробка" - підрозділ Міністерства палива та енергетики, яке відповідає за прогнозування і контроль ситуації на ринку нафтопродуктів і координує роботу експертно-аналітичної групи з питань ринку нафтопродуктів.

Група є розробником і користувачем алгоритму (методики) розрахунку об'єктивних роздрібних цін, навколо яких існує багато розмов.

Володимир Вікторович, розкажіть про історію виникнення алгоритму розрахунку об'єктивних роздрібних цін, які передумови для цього були?

У всі часи, і коли бензин коштував 2 грн. за літр, і 7,50 грн. - як сьогодні, у споживачів виникають питання щодо чесності такої ціни. Притому, скажу вам, це властиво водіям на всіх континентах. Щоб звести подібні дебати до мінімуму, восени 2006 року уряд в особі віце-прем'єра Андрія Клюєва і міністра палива і енергетики Юрія Бойка звернувся до учасників ринку з пропозицією показати систему формування цін і на її основі зробити якийсь механізм, правила гри, яких всі будуть дотримуватися. Спочатку компанії поставилися до цих ініціатив насторожено, адже потрібно, як то кажуть, показати касу. Однак було зрозуміло і те, що поки не буде системи, чіткого прогнозування, зняти спекуляції на цю тему не вдасться. Робота над алгоритмом тривала більше двох місяців, і він був затверджений в січні 2007 р. Коротко суть така: беруться оптові ціни на пальне, підсумовуються з витратами на транспорт, зберігання і експлуатацію АЗС, додаються податки і нормативний прибуток (близько 5%) і виходить очікувана ціна, вірніше діапазон, або, як його ще прийнято називати, - коридор. В результаті уряд має прогноз ціни, впевненість в її об'єктивності, а значить, захищений і споживач.

Однак нерідко доводиться чути критику на адресу цієї методики, яка, кажуть, частенько диктує підвищення цін ...

Базовою складовою алгоритму є світова ціна на нафтопродукти, інші складові можна вважати постійними. Тому коли зростає ціна в світі, підвищення показують і наші розрахунки. Коли ж ціна в світі падає, чекаємо зниження і ми. Інакше і бути не може. Наскільки компанії дотримуються наших розрахунків або виправдовують наші прогнози - це справа кожної з них. Я так розумію, що ті, хто підписав меморандум з Кабінетом міністрів, виявили волю брати формульні розрахунки до уваги. А взагалі на ринку кожен приймає рішення самостійно. В цілому ідея формули зводиться до наступного: краще грати за поганими правилами, ніж зовсім без них. Притому певні зобов'язання взяли на себе не тільки учасники ринку, але і уряд. Про це часто забувають деякі чиновники і спостерігачі, коли виявляють нерозуміння цінової ситуації в окремі періоди.

Антимонопольний комітет і деякі експерти інкримінують експертно-аналітичній групі відмову в минулому році від обліку цін українських виробників при складанні цінового коридору, хоча в 2009 р. вітчизняні нафтопродукти домінували на ринку. Виходить, що за менш якісні українські нафтопродукти ми платимо ціну більш якісного імпорту?

Відразу зауважу: зміни у формулі ініціював сам Антимонопольний комітет, і я вважаю їх абсолютно правильними. На початку минулого року комітет створив робочу групу із залученням представників різних міністерств і відомств з метою проаналізувати формулу. І дійшли висновку, що оптові ціни на українські нафтопродукти формуються непрозоро. У підсумку вирішили відмовитися від їх використання в формулі і зупинитися виключно на світових котируваннях. Хороші ці котирування або погані - не беруся судити. Скажу лише, що їх використовують найбільші нафтові держави - Росія, Саудівська Аравія та інші. А для них будь-яке коливання в котируваннях може означати мільярдні втрати. Так чому ми ставимо ці цифри під сумнів? На основі тих же котирувань агентства Platts купують нафту наші заводи і імпортери нафтопродуктів. Це абсолютно об'єктивний і незаперечний індикатор, на який орієнтується весь світ, і тому будувати прогнози і розрахунки на цих котируваннях абсолютно логічно.

Але буквально через пару місяців АМКУ різко змінює свою точку зору і таким чином починає критикувати ті зміни, які сам же ініціював. Мовляв, розрахунки виходять завищеними, треба повернути в формулу українського виробника. Ми неодноразово зустрічалися і показували, що з урахуванням оптових цін українських НПЗ розрахункова ціна за формулою в 2009 р. була б навпаки вищою на 20-25 копійок!

Мені здається, проблема в тому, що більшість ніяк не може змиритися з тим, що Україна є частиною світового енергетичного ринку, дублюючи всі його коливання. Коли ціна знижується, претензій не виникає, але як тільки починається зростання ...

Що стосується цін, то вже очевидно, що на ринку якісний нафтопродукт коштує дорожче, менш якісний - дешевше. Споживач може вибирати в дуже широкому ціновому діапазоні.

Завжди цікавило питання, скільки заробляють автозаправки? Судячи по цінах, криза їх не зачепила?..

Заробіток АЗС - поняття дуже індивідуальне. Він складається з маржі, обсягів продажу станції, її формату і, відповідно, витрат. Не можна порівнювати заробіток сучасного комплексу і старої колонки без навісу. Не можна порівняти прибуток столичної станції, що продає 20-25 тис. л на добу, і АЗС під тією ж торговою маркою, припустимо, в Кіровограді, де часто реалізують не більше 2,5 тис. л. У той же час і витрати цих станцій різні, візьмемо хоча б зарплати персоналу.

Якщо ж говорити тільки про націнку, різниці між середньою оптовою і роздрібною ціною, то по дизельному паливу в минулому році вона коливалася від 1800 грн/т (1,50 грн/л) в лютому-березні до 380 грн/т в минулому грудні (31,5 коп./л). При цьому необхідно розуміти, що в середньому нульова рентабельність знаходиться на позначці 70-80 коп./л.

З огляду на те, що обсяг споживання пального через кризу зменшився, цей сектор бізнесу теж сильно постраждав, так як в основному заправки працюють від обороту.

Кажуть, у нас європейська ціна на бензин при українській зарплаті ...

Такі заяви не більше ніж штамп. Щодекадне порівняння цін в Україні з цінами в сусідніх країнах є одним з наших методів перевірки адекватності ринку. Порівняння це показує, що в 2009 р. українські ціни на пальне були найнижчими серед усіх наших сусідів, окрім, зрозуміло, Росії. Скажу більше, в минулому році ми навіть збільшили відрив від найближчих цінових сусідів - Молдови, Білорусі, Грузії. Наприклад, 19 січня поточного року середня ціна в Україні на А-95 становила $0,93/л, в Молдавії - $1, в Грузії - $1,06/л. Навіть в Білорусі, де, як прийнято вважати, все дешевше, ціна була вищою - $0,98/л. Країни Прибалтики в розгляд не беремо, так як це вже Євросоюз з принципово іншим податковим навантаженням на нафтопродукти. Для довідки: в РФ на зазначену дату бензин коштував $ 0,8/л. Приблизно аналогічні співвідношення і за цінами на дизпаливо. Якщо ж порівнювати з цінами в Західній Європі, то наш рівень буде майже в два рази нижчим, тому говорити про європейські ціни на пальне в Україні неправильно.

Нестачі в заправках немає, але питання якості залишається. Скажіть, як вибрати АЗС, щоб уникнути придбання неякісного пального?

Я давно працюю на цьому ринку і тому прекрасно знаю, хто чим торгує, звідки везе пальне. Але мені здається, що зовсім необов'язково бути фахівцем для вибору АЗС. Досить звертати увагу на зовнішній вигляд комплексу. Сучасні об'єкти коштують часом до $3 млн., і ці гроші компанії хочуть відпрацювати. В даному випадку немає сенсу торгувати невідомо чим. Про хороший бензин людина розповість п'яти знайомим, а про поганий - десяти, так що ризикувати репутацією ніхто не буде.

Відповідь у мене проста - заправляйтеся на хороших, гарних, сучасних АЗС, тому що там, напевно, більше порядку. До того ж мережі сучасних станцій мають постійну систему контролю за допомогою стаціонарних і пересувних лабораторій. До всього, в разі виникнення якихось позаштатних ситуацій поставляться до ваших зауважень більш чуйно. Сам працював, знаю.