Щоб перевірити надійність партнерів, мультимільйонер Віталій Антонов тягне їх в гори. Колись тут загинули троє його товаришів, але це не відбило у нього тягу до екстриму. До того ж ділові зв'язки, які він набуває завдяки альпінізму, виявляються дуже міцними. Саме під час одного зі сходжень він познайомився з іноземними інвесторами, які дали перші великі гроші на створення львівської бізнес-імперії. А днями найбагатший бізнесмен Західної України здійснив черговий штурм складної вершини - гори Маттерхорн в Альпах, 4478 метрів над рівнем моря. Крім старих друзів і тренера, цього разу він взяв з собою посла Литовської Республіки в Україні Альгірдаса Кумжу. Належний Антонову концерн «Галнафтогаз» закуповує бензин на Мажекайському НПЗ в Литві, і тепер дипломат цієї країни в Києві - не просто хороший знайомий, але і перевірений в нелегкому випробуванні друг. Втім, Віталій Антонов уже є почесним консулом Литви, так що правильніше говорити лише про зміцнення раніше сформованих відносин.

Будь його воля, напевно взяв би на сходження президента, половину парламенту і весь склад уряду. Антонов намагається дружити з багатьма політиками, але це не вберігає його бізнес від жорсткого пресингу з боку державних структур. Причина проста: він заробляє в галузях, які, скажімо так, особливо чутливі для виборців.

В першу чергу це стосується хліба і бензину, на яких Антонов робить дуже непогані гроші. Він упевнений, що спроби влади стримати ціни на ці товари неадекватні. Але, висловлюючись на адресу уряду, намагається бути обережним. Щоб, не дай Боже, не прогнівити когось із вищих чиновників і не викликати підозр у опозиційності. Така демонстративна нейтральність лише інтригує лідерів різних політичних сил. Вони намагаються якщо не рекрутувати його в партійні списки, то хоча б розкрутити на фінансове донорство. Але програш у 2002 році на виборах до Верховної Ради в рідному окрузі у Львові став для нього серйозним шоком, і бізнесмен досі цурається політики. Тоді протягом усієї виборчої кампанії найняті технологи вимагали від нього роздавати нездійсненні обіцянки, а поразку пояснили тим, що львів'яни не сприймають кандидатів з російським прізвищем.

>> Назрівають нові вибори. Чи зверталися вже до вас політичні сили за фінансовою підтримкою?

- Так. Такі звернення звучать на кожних виборах, але я чемно відмовляю. Сьогодні мені це нецікаво.

>> Але розвивати великий холдинг, який ви контролюєте, без постійних контактів з владою неможливо, чи не так?

- Я знаю дуже багатьох політиків. Якщо мені необхідно, я легко входжу з ними в контакт. Але тільки з тими, хто мені дійсно потрібен.

>> З окремими політиками чи з політичними силами?

- Я вважаю за краще мати справу з конкретними людьми. Забарвлюватися в якийсь політичний колір нераціонально для бізнесу. Якщо я стаю «зеленим» або «червоним», починаються обмеження, я вже не зможу говорити з усіма, з ким хочу. А так всі розуміють, що я просто бізнесмен, моя справа нейтральне. Це великий плюс.

>> Чи правда, що депутат Віталій Хомутинник - ваш кум?

- Правда.

>> Виходить, з Партією регіонів у вас більш теплі стосунки?

- Ні, я не відчуваю до цієї партії більших симпатій, ніж до інших. Насправді у мене багато друзів і в «Нашій Україні», і в БЮТ. У всіх фракціях є нормальні, адекватні люди. В принципі, рівень у більшості українських політиків досить пристойний. Але у них дуже різні інтереси. Саме ця різниця в інтересах і призводить до постійних колізій.

>> Ви підкреслюєте свою аполітичність, але бізнес робите в галузях, які час від часу стають джерелом гучних політичних скандалів - хліб, бензин. Постійні спроби політиків регулювати ціни на ці товари псують життя?

- Коли в останній раз намагалися регулювати ціни на бензин, він зник. Пресинг з боку держави щодо цін на хліб може привести до таких же результатів. Якщо країна живе в умовах ринку, ні в якому разі не можна грубо впливати на ціни.

У ринку потрібно працювати економічними методами, а не командними. Якщо уряд зробить ставку на адміністративне регулювання - це буде великою помилкою. Проблему потрібно вирішувати, а не заганяти в кут. Якщо зросла ціна, збільшується сплата податків. Візьміть ці гроші і надайте допомогу бідним людям. Чому це не робиться, я не знаю.

>> В країні рекордний урожай, а політики знову говорять про загрозу хлібної кризи. В чому справа?

- Якщо галузь зазнала великих збитків у минулому сезоні, їх потрібно заповнити в нинішньому. Це закон збереження грошей. Нинішні ціни на хліб обмежують розвиток галузі. Нещодавно я чув дуже правильне порівняння: пляшка води коштує 3 грн., Буханець хліба - 1,5 грн., А де більше праці? Зараз в галузі закриваються підприємства, так що хлібна криза гряде. Не може все дорожчати, а ціна на хліб стояти на місці. Люди при владі до пори до часу можуть за рахунок цього підтримувати політичне реноме, але коли галузь просто впаде, стане погано всім.

>> Але ви ж прекрасно розумієте, що жодна політична сила не піде на те, щоб скасувати державне регулювання цін на хліб.

- Згоден. Значить, потрібно шукати діалог з виробниками, знаходити компроміс.

>> Ви не бачите пошуку цього діалогу?

- Зараз його немає. По-моєму, до певного моменту цього діалогу і не буде. Ось коли підприємства зазнають колосальних збитків, і галузь просто розвалиться, влада буде змушена почати діалог, але це буде розмова вже на іншому рівні.

Окремо в одній зв'язці

Віталій Антонов воліє делегувати максимум повноважень менеджерам. Більш того, зізнається, що може навіть новий напрямок в бізнесі відкрити під конкретну людину, якщо побачить в ній перспективу. Але дещо він не довіряє нікому: сам придумує назви для підприємств. Загадковий бренд «ОККО», під яким працює мережа заправок «Галнафтогазу», - його творіння. Він не приховує задоволення, коли чує найнеймовірніші версії щодо того, що ж означає ця назва. Подейкують і про «всевидяче око» як масонський символ, і про «ОК компанії». Насправді Антонов просто вирішив, що нове слово повинно читатися кирилицею і латиницею однаково, причому як зліва направо, так і навпаки. Він же вирішив, що ключовим поняттям, що визначає групу його компаній, стане слово «універсальна». Що, в принципі, і не дивно для холдингу, до складу якого входять майже три сотні заправок і 24 нафтобази, 14 хлібозаводів і два хлібокомбінати, торгова і ресторанна мережі, страхова компанія і будівельні трести.

«Універсальна інвестиційна група» народилася чотири роки тому на хвилі своєрідної моди на консолідацію активів. Але, на відміну від багатьох великих бізнесменів, Антонов, об'єднавши свої підприємства, відмовився від так званого перехресного субсидування, коли менш розвинений бізнес підтримується більш успішним. Жоден з його проектів не розвивається за рахунок іншого. Хіба що левова частка з $49 млн, отриманих в 2006 р. від продажу банку «Універсальний» грецькому Eurobank Ergasias S.A, була спрямована на розвиток страхової компанії «Універсальна». Але її поліси підприємства групи сьогодні купують на загальних підставах, а страховики, в свою чергу, заправляють свій автопарк на АЗС «ОККО» без найменшої знижки. З одного боку, це виключає взаємне стимулювання різних напрямків усередині холдингу, з іншого - дозволяє бути більш гнучким у залученні інвестицій. Підприємства, що входять до групи «Галнафтогаз» і «Хлібпром», абсолютно автономно вийшли на фондовий ринок, випустивши корпоративні облігації, а сама УІГ уже теж вибирає між Франкфуртськими та Лондонськими майданчиками для виходу на IPO.

>> У вашому холдингу представлені дуже різні галузі. Така структура склалася ситуативно або ви формували її цілеспрямовано?

- Дещо у цих галузей все-таки є спільне. Хліб буде користуватися попитом завжди, бензин, сподіваюся, ще років 10-20 теж, страхуватися люди повинні, тому що завжди існують ризики, будинки теж всі будуватимуть, бо жити десь треба. Напевно, це бізнес, який сформований з натхнення. Я намагався зрозуміти, що потрібно людям. Але я не вважаю себе ні нафтовиком, ні страховиком, ні будівельником, ні хліборобом. Я фінансист.

>> Ви одним з перших в Україні почали консолідацію розрізнених активів. Цей крок себе виправдав?

- Це рішення виправдало себе перш за все з точки зору корпоративного управління. «Універсальна інвестиційна група» сьогодні займається корпоративним управлінням і аналітикою. Але це не надбудова над бізнесами. У кожного бізнесу є свій менеджмент, який має всі необхідні повноваження.

>> Що ви вкладаєте в поняття «корпоративне управління»? На чому заробляє керуюча компанія?

- Ця компанія допомагає залучати фінансування, бере на себе певні зобов'язання, відповідає за правильну організацію бізнесу і інвестиційних відносин. Це певний знак якості, єдиний для підприємств різних галузей. На нього орієнтуються клієнти і інвестори.

>> Сьогодні більшість великих бізнесменів консолідують активи з прицілом на IPO. Ви консолідувалися раніше за інших, але на IPO так і не вийшли. Чому?

- На мій погляд, на IPO потрібно виходити, коли інші інструменти збільшення вартості компанії вичерпані. Я піду на цей крок, коли відчую, що зможу розміститися на найвищому рівні, за найвищою ціною. Для нас IPO - не самоціль. Якщо ситуація на фінансовому ринку буде адекватна, ми будемо готові розміститися десь в кінці 2009 р, якщо немає - півроку почекаємо. Нас не підганяє.

>> Звідки ви вважаєте за краще залучати кошти на розвиток холдингу?

- Наш бізнес залучає достатньо коштів, щоб використовувати їх для внутрішніх інвестицій. Але сьогодні ми можемо собі легко дозволити і звичайне кредитування, і складне фінансування. На якомусь етапі кредитні відносини з банками досягають рівня, коли гроші даються без застави, просто під баланс і результати аудиту. Зараз ми використовуємо джерела фінансування, які базуються на прибутковості, репутації і довірі.

>> Банк ви продали, а страхову компанію залишили. Це щоб зовсім не йти з улюбленого фінансового ринку?

- Продаж страхової компанії ми поки не розглядаємо. На зовнішніх ринках розмістили 49%, у нас - 51%, і я впевнений, що цей бізнес має колосальні можливості для зростання. Більш того, ми прийняли рішення вийти за межі України, зараз закінчуємо угоду з придбання білоруської компанії. Була ідея купити страхову компанію в Молдові, але ми від цих планів відмовилися - занадто маленький ринок. Туди ми завжди встигнемо. А поки зосередимося на білоруському проекті. У поточну діяльність тамтешньої компанії ми не збираємося втручатися, займемося корпоративним управлінням, це відразу збільшує вартість бізнесу.

Вдале знайомство

Ключовим моментом у кар'єрі Віталія Антонова стала середина 1990-х рр. До цього він намагався заробляти на бартерних операціях «нафта в обмін на що завгодно», і його фірма «Івано-Франківськнафтопродукт» розвивалася зі змінним успіхом. За даними львівської газети «Аргумент», бізнесмен в 1996 р. серйозно заборгував литовським постачальникам нафти - $2-5 млн, що на ті часи було величезною сумою. Зараз бізнесмен з посмішкою згадує, що на якомусь етапі бізнес вижив тільки завдяки неймовірній операції: в Росію відправив взяті у заводів під чесне слово шасі, рейки і двигуни, а натомість з Угорщини(!) отримав нафту. У цій ситуації завдяки спільним знайомим в альпіністському спорті зустрівся з екс-прем'єром Князівства Ліхтенштейн Маркусом Бюхелем. У той час забезпечений буржуа вже «зав'язав» із політикою і займався адвокатською діяльністю, із задоволенням консультуючи підприємців на предмет відкриття офшорних компаній. Коли Бюхель познайомився зі структурою бізнесу та планами гостя зі Львова, запропонував створити спільний бізнес. У 1998 р. в Україні панував фінансова криза, і Антонов вирішив вкласти гроші в інші галузі - щоб диверсифікувати ризики. Вартість активів в нашій країні досягла мінімуму, і зарубіжні партнери сміливо вкладали гроші в недооцінені АЗС і нафтобази. Завдяки цим інвестиціям згодом вдалося придбати банк, страхову компанію, а потім - хлібозаводи.

Тим більше дивним виглядає подальший розвиток подій. Віталій Антонов ініціював серію додаткових емісій акцій, після чого вплив зарубіжних інвесторів в групі став знижуватися. Гроші з-за кордону заводилися в Україну через ліхтенштейнську компанію Financial & Іnvestment Energy Holding (FIEH), яка сьогодні контролює «Галнафтогаз». Як розподілені частки між співвласниками «офшорки», невідомо, але в наглядовій раді концерну «Галнафтогаз» нині превалюють люди Віталія Антонова. Втім, відзначимо, що ні сам Бюхель (на сьогоднішній день - почесний консул РФ в Швейцарії і Ліхтенштейні), ні акціонери FIEH не висували Антонову будь-яких публічних претензій.

>> Головний західний інвестор вашого бізнесу в період його становлення, Маркус Бюхель, сьогодні фактично витіснений з керівних постів. Чи правда, що сьогодні його частка в бізнесі стала дуже мала?

- Думаю, коректніше говорити не про те, що частка Маркуса Бюхеля зменшилася, а про те, що сам бізнес виріс. Ми залучаємо додаткових інвесторів для розвитку компанії. Залучені кошти пішли на розвиток бізнесу.

>> Але хіба людина, яка допомогла вам на старті, заслужила, щоб його частку просто «розмили» додатковими емісіями?

- Тут слід чітко усвідомити: перше - Маркус Бюхель є президентом компанії FIEH, топ-менеджером, але він не власник. Друге - наші компанії публічні, і рух наших акцій відбувається відповідно до законів вільного ринку. І третє - зараз FIEH належить близько 80% акцій концерну «Галнафтогаз», а від того, що залучені портфельні інвестори, додаткові кошти для розвитку компанії, FIEH тільки виграла.

>> Спочатку Бюхель був потрібен вам для того, щоб мінімізувати оподаткування через офшори?

- Ні, у нас ніхто нічого не мінімізує. Підприємства сплачують податки в Україні.

>> А материнська структура холдингу в Ліхтенштейні?

- Це FIEH в Ліхтенштейні. А наш бізнес працює в Україні, наші підприємства мають аудировану звітність, платять податки, декларують прибуток і завдяки цьому залучають фінансування.

>> Яка на сьогоднішній день роль Бюхеля в компанії?

- Він топ-менеджер нашого стратегічного партнера. Коли потрібно, бере участь в роботі правління на тому рівні, на якому необхідно.

>> Ми так цікавимося Бюхелем тому, що його роль у розвитку вашого бізнесу виглядає вирішальною. Як ви познайомилися?

- У 1994 р. в Швейцарії. Це гірська країна, і там завжди було багато альпіністів. Нас познайомив один мій друг, альпініст. Взагалі, спорт дав мені дуже багато чого в житті.

>> Бюхель на той момент був прем'єр-міністром Ліхтенштейну?

- Ні, він вже не був прем'єр-міністром. На той момент він був просто відомим швейцарським адвокатом.

>> Проте в «Галнафтогазі» він відразу став великим акціонером. Це були його власні кошти чи він привертав інвестиції?

- Це вже його справа. Для нас на той момент було головним те, що в компанію прийшли солідні інвестиції.

>> Але ви не заперечуєте, що саме ці інвестиції стали головним поштовхом до подальшого розвитку компанії?

- Ні в якому разі. Це партнерство було для нас дуже важливим.

>> У вас не виникало конфліктів з Маркусом Бюхелем через зменшення його частки в бізнесі внаслідок додаткових емісій?

- Ні. Думаю, він прекрасно розуміє, що ми просто поділилися бізнесом з ринком. Це абсолютно нормальна практика. Тим більше, що від розвитку бізнесу виграють усі, оскільки зростає капіталізація компанії.

Краще гір можуть бути лише гори

Головне захоплення, що відволікає Віталія Антонова від робочих стресів, - стреси, що одержуються під час високогірних сходжень. Після підкорення Кіліманджаро в світі залишилося мало вершин, що стали б справжнім викликом для кандидата в майстри спорту. Він мріє про Евересті - і для реалізації цього проекту навіть створив команду страхової компанії «Універсальна», яка бере участь в чемпіонаті України з альпінізму. В рамках чемпіонату в серпні Антонов спробував підкорити одну з найкрасивіших і складних вершин Альп - Маттерхорн. Це було одним з найскладніших сходжень бізнесмена. Група зійшла до 4300 м, це майже дві третини маршруту. Але через різке погіршення погоди всі групи, які в той день піднімалися на гору, отримали попередження про необхідність спускатися. Пішов сильний сніг, туман взагалі поставив хрест на будь-яких спробах пробитися на вершину. У той же день на Маттерхорні пропали два американських альпіністи. Оцінивши ситуацію, Антонов прийняв рішення не ризикувати, група спустилася вниз. У наступні п'ять днів погода так і не покращилася, часу вже не залишалося, і група вирішила знову повернутися до підніжжя гори в наступному році.

Тим часом альпінізм не завжди був лише хобі Антонова. В кінці 1980-х він очолював клуб спортсменів, який приймав замовлення на різні висотні роботи. З командою професійних альпіністів він об'їздив Памір, Кавказ, Тянь-Шань. Власне, таким чином він і заробив стартовий капітал, який потім розумно вклав в торгівлю нафтопродуктами. З прибалтійськими партнерами, що забезпечили перші поставки нафтопродуктів, він також познайомився завдяки цьому спорту. «Це спорт, в якому багато високоінтелектуальних контактів», - каже Антонов. І, дивлячись на масштаби його нинішнього бізнесу, з цим не посперечаєшся.

>> Не дивлячись на активний бізнес, ви продовжуєте займатися альпінізмом?

- Так. Обов'язково підкоримо гору Маттерхорн. Це символ Швейцарії.

>> А в Україні відточуєте свою майстерність?

- Іноді виїжджаю полазити по скелях в Криму і на скелях Довбуша.

>> Заняття альпінізмом - це не поодинокий вид спорту. У вас є команда?

- Це вже усталена команда, з якою я ходив в гори в студентські роки і виріс до певного рівня майстерності.

>> Сьогодні це великі бізнесмени?

- Це просто люди, у яких склалося життя. В основному вони зі Стрия Львівської області - міста, де я народився.

>> Що вам дає альпінізм?

- Альпінізм - це перемога над своїми страхами, над собою. У молодості, за часів СРСР, це було засобом самоствердження, шляхом переходу в іншу реальність. Та реальність, яка була тут, мене не дуже влаштовувала. Були сірі будні і відсутність значущих подій в житті. Молодих людей гнітив цей стан, хотілося чогось нового. Гори давали одночасно відчуття внутрішньої свободи, якоїсь справжності почуттів. Ті відчуття для мене цінні і будуть цінні протягом усього життя. Це відчуття юності я б хотів відчувати знову і знову якомога більше.

>> За що дають звання кандидата в майстри спорту в альпінізмі?

- Потрібно було сходити на ряд певних гір і здійснити сходження на вершину вищої категорії складності - шостої.

>> Яка це була гора?

- Для мене - Далара, на Кавказі. Це дуже серйозна гора в альпінізмі. Сходження тривало десять годин.

>> Чи існує в світі інфраструктура для людей, що займаються альпінізмом, чи вам потрібно все тягнути з собою?

- Все залежить від того, куди ти хочеш. Якщо в Гімалаї, потрібно брати з собою всього побільше. Якщо в Альпи - менше. У будь-якому випадку ти повинен брати з собою спорядження і запаси провіанту або ж купувати все це в місцевих магазинах.

>> Ви користуєтеся тільки своїм альпіністським спорядженням?

- Звісно. Воно повинне бути надійним, перевіреним.

>> Це дороге захоплення?

- Я б не сказав, що воно дороге в порівнянні з одержуваними емоціями.

>> Це дуже ризикований вид спорту. У вас обходилося без трагедій?

- У 1990 році я вирішив взагалі кинути альпінізм. І реально кинув, не займався майже десять років. Тоді загинув один з моїх близьких друзів. У 1993-му я вже практично був готовий повернутися, але тут загинуло ще двоє моїх друзів. Тоді я остаточно вирішив, що більше не повернуся в гори як в спорт. Я почав займатися гірськими лижами і в 2000-му сходив на Кіліманджаро. Це було легке сходження. Воно висотне, але технічно не було складним. Зараз я продовжую займатися, але тільки в своє задоволення. Я хочу отримати від цього саме ті відчуття, які отримував в молодості, навіть в юності - тому що залишаюся молодим чоловіком.

>> Тоді ви тікали від сірості, від чого тікаєте зараз?

- Зараз я не тікаю, а скоріше їду за яскравими враженнями.

>> Але все одно кожен раз це небезпечне сходження?

- Це вносить певну детермінанту в будні, і після таких сходжень все більше і більше філософськи починаєш ставитися до життя.

Перспективи

Для подальшого розвитку бізнесу в таких соціально чутливих секторах, як бензин і хліб, Віталій Антонов буде змушений шукати прихильності у політиків різних рівнів. У той же час природна розважливість напевно підкаже йому, що в нинішніх умовах перманентної кризи влади немає сенсу класти яйця в одну корзину. Якщо господар групи «Універсальна» почне фінансувати виборчі кампанії, то підтримку від нього отримають відразу кілька великих проектів. Не виключено, що це дозволить бізнесменові вже найближчим часом поставити своїх людей на деякі важливі державні посади - як мінімум на рівні місцевих адміністрацій та галузевих комітетів уряду.

Що ж стосується бізнесу, то вже очевидно, що головною подією групи в доступному для огляду майбутньому буде вихід на IPO. На відкуп портфельним інвесторам на Лондонському і Франкфуртському майданчиках можуть піти акції як концерну «Галнафтогаз», так і «Універсальної інвестиційної групи». Депозитарні розписки «Галнафтогазу» торгуються у Франкфурті ще з 2005 р. У будь-якому випадку напрямок розвитку бізнесу вже задано. Антонов хоче бути фронтменом публічної корпорації, яка швидко дорожчає. Від прогнозів щодо втілення цих амбіцій нашого героя утримаємося, оскільки їх реалізація буде залежати від непередбачуваної політичної ситуації в Україні.

Слово - не горобець

«Раніше значна частина житла купувалася з метою спекуляцій: подальшого перепродажу або здачі в оренду. На сьогоднішній день населення стало купувати квартири для власного проживання. На ринок прийшли люди, яким безпосередньо потрібне житло». «РБК-Україна», 11.09.2008 р.

«Юлія Тимошенко - професіонал, і вона досить адекватна, щоб не наступити вдруге на одні й ті ж граблі. У порівнянні з 2005 р. вона веде діалог з гравцями нафтового ринку акуратніше і намагається вирішувати проблеми за круглим столом». «Інвестиційна газета», 21.04.2008 р.

«Маттерхорн для всіх нас була недосяжною мрією. Вершина сама по собі не висока, надзвичайно красива і мальовнича. Однак на цю гору є спортивні маршрути найвищої категорії складності. Один з таких маршрутів ми і спробуємо пройти». Glavred.info, 01.08.2008 р.

«Треба бути або хорошим політиком, або хорошим бізнесменом. Якщо людина намагається це з'єднати, вона втрачає або в одному, або в іншому. Тому що обидва заняття вимагають часу і енергії ». «Бізнес», 21.06.2004 р.

Бізнес Віталія Антонова

ВАТ «Концерн «Галнафтогаз» Мережа складається з 224 АЗС, 24 нафтобаз, двох транспортних підприємств
ВАТ «Концерн «Хлібпром» Включає 14 хлібозаводів і три хлібокомбінати, мережа з 90 продовольчих магазинів «Хлібна хата»
ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» Фінанси
ВАТ «Компанія страхування життя «Універсальна» Фінанси
ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» Фінанси
ВАТ «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» Проектування і будівництво
ЗАТ «Універсальна будівельна група» Проектування і будівництво
ЗАТ «Технопарк «ЛЗТА» Девелоперська компанія
ТОВ «Український полімер» Хімічна промисловість
ТОВ «Лінкс лабораторія» Будівельна хімія
ЗАТ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» Охоронні послуги і супровід вантажів
ТОВ «Агентство цільових комунікацій» Рекламне агентство